Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Антропологізм як чинник гуманізації освіти (теоретико-концептуальні основи)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
65
Мова: 
Українська
Оцінка: 

духовної її сутності, доповнено домінанти антропологізму й гуманізму коеволюційним світоглядним компонентом. Доведено, що антропологізм як методологічний інструментарій виступає системотвірним чинником в усіх складових гуманізації освіти (гуманістична спрямованість мети освіти, гуманітаризація її змісту, суб’єкт-суб’єктні організаційно-управлінські умови в педагогічному процесі й підготовці майбутнього вчителя).

Розкрито й актуалізовано принципи і критерії реалізації педагогічного антропологізму як загальнонаукового способу інтеграції антропологічних знань і вивчення феномена Homo educandus у конкретній освітній діяльності.
У контексті Болонського процесу удосконалено модель методологічної підготовки майбутнього вчителя, який перетворює природні, соціальні, культурні передумови на засоби свого професійного зростання. Загальну педагогіку збагачено методологією антропологічно орієнтованої освіти як поєднання двох її взаємопов’язаних складових – формування і розвитку особистості з урахуванням синтезованих знань про людину, яка навчається, та орієнтації освітніх інститутів на забезпечення права людини впливати на зміст, форми, методи навчання і виховання.
Дістав подальшого розвитку антропологічний підхід: уточнено термінологічний апарат педагогічної антропології, введено в її науковий обіг категорії “антропологічний підхід в освіті”, “педагогічний антропологізм”, “антропологічний фактор в освіті” та розкрито умови, за яких антропологізм сприятиме розвитку повнофункціональної особистості.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані теоретичні положення про сутність і особливості антропологізму як чинника гуманізації освіти знайдуть застосування в процесі подолання псевдоантропологічних уявлень, що спиралися на принцип механістичного детермінізму й антропоцентризму. Визначені концепти й змістовотвірні засади антропологізму дозволять створити гуманістичні управлінсько-організаційні умови навчання і виховання. Результати дослідження педагогічного антропологізму є базою при укладанні навчальних програм з педагогіки та історії педагогіки, при написанні підручників та посібників для студентів.
На основі дослідження розроблено програми навчальних курсів “Педагогічна антропологія”, “Філософія освіти”, “Педагогічна творчість” для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів “спеціаліст” та “магістр”, створено методику їх вивчення; структуровано організаційно-управлінську модель навчального процесу в системі підготовки вчителя. Результати дослідження враховано при укладанні навчально-методичних комплексів з дисциплін фахової підготовки учителя біології, учителя початкової школи, учителя інформатики та використано при створенні посібників: “Анатомія людини. Навчальний посібник: Практикум”, “Словник анатомічних термінів: Посібник”, “Эволюция онтогенеза (Соотношение онтогенеза и филогенеза. Пути эволюции онтогенеза) : Материалы для проведения семинарских занятий”. Результати дослідження були використані при наданні наукових консультацій і методичної допомоги педагогічним колективам закладів освіти, у яких проводилася апробація результатів дослідження.
Особистий внесок автора. В опублікованій з Нікішенковим О. О. монографії автору належить розробка й обґрунтування провідних ідей, систематизація та узагальнення антропологічної тематики в контексті аналізу традиційних форм спілкування. У монографічному дослідженні людини в антропологічному аспекті, виконаному спільно з Дубровським Д. І. і Кулешовим С. В., дисертантом особисто проаналізовані фундаментальні проблеми біосоціальної природи людини з погляду її сутнісно-екзистенційних складових. У роботі, опублікованій спільно з Жильцовим М. О., Кулешовим С. В., Неборським М. Ю., Елькіним М. В., внесок автора полягає в розкритті соціоантропологічної ролі інтернету та інформаційних технологій в життєдіяльності людини. У спільній з Кулешовим С. В., Римаренком Ю. І. та іншими монографії авторським є аналіз української філософсько-світоглядної думки з акцентуванням на антропологічну ідею.
У колективних монографіях викладачів Мелітопольського державного педагогічного університету (авторський колектив) автором висвітлені антропологічні особливості світоглядних уявлень народів Запорізького краю.
У навчальних посібниках з анатомії людини (співавтор – Хоматов В. Х.) авторським є четвертий, п’ятий, шостий, сьомий розділи. У словнику анатомічних термінів дисертанту належать розділи: “Серцево-судинна система”, “Нервова система”, “Органи чуття”, алфавітний покажчик. Для посібника з еволюційної теорії (співавтор – Кулинич Л. Я.) автор підготував розділи з філогенії та синтетичної теорії еволюції. У спільному з Золотовою Т. Є. посібнику з гістології авторським є другий, третій, четвертий і шостий розділи. До “Курсу історії біології” дисертантом написано розділи з історії анатомії та історії фізіології.
У статті, опублікованій у фаховому виданні разом з Сіднєвим Л. М., дисертант розглядає питання необхідності реформування освіти за допомогою антропологічної детермінанти.
Відсоток особистого внеску дисертанта у статтях, що підготовлені у співавторстві й опубліковані у збірниках наукових праць, матеріалах конференцій, у методичних рекомендаціях і програмах, визначено і подано у списку публікацій автора в наведеному авторефераті.
Вірогідність і надійність отриманих результатів дослідження забезпечується методологічним та теоретичним обґрунтуванням вихідних позицій і застосуванням комплексу різноманітних взаємопов’язаних методів, адекватних предмету, меті і завданням дисертації; багатовимірним аналізом психолого-педагогічних і соціокультурних явищ, якісним і кількісним аналізом емпіричних даних та позитивним досвідом реалізації педагогічного антропологізму в інноваційній гуманістично орієнтованій діяльності вищих навчальних педагогічних закладів.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися на конференціях різного рівня, а саме: Міжнародних конференціях і науково-практичних семінарах “Роль антропологічного фактору в освітніх технологіях ХХІ століття” (Мелітополь, 2002) ; “Міжнародне співробітництво в галузі освіти” (Ялта, 2003) ; “Сучасні технології навчання: проблеми та перспективи” (Рівне, 2003) ; “Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості” (Донецьк, 2003) ; “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2003) ; Всеукраїнських науково-практичних конференціях “Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього” (Мелітополь, 2001) ; “Історична освіта: досвід і проблеми” (Мелітополь, 2001) ; “Розвиток змісту освіти як історико-педагогічна проблема” (Чернівці, 2003) ; “Професіоналізм педагога” (Ялта, 2003) ; “Національна програма виховання дітей і молоді в Україні” (Херсон, 2003) ; “Вчитель сучасної школи: досягнення, проблеми та перспективи його підготовки” (Бердянськ, 2003) ; “Підготовка вчителя в сучасних умовах” (Слов’янськ, 2003) ; щорічних звітних науково-практичних конференціях Мелітопольського державного педагогічного університету
Фото Капча