складається на підставі наказів про відрядження чи розпоряджень за результатами проведених видатків по звітним коштам. Відповідна особа подає до бухгалтерії авансовий звіт за витраченими сумами з доданням оригіналів усіх виправдовувальних документів (рахунків, проїзних квитків, квитанцій, посвідчення про відрядження тощо). Звіт подається разом із невикористаним залишком готівки у такі терміни:
Пошук
Бухгалтерський фінансовий облік розрахунків з різними дебіторами на підприємстві
Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
40
Мова:
Українська
- упродовж трьох днів після повернення з відрядження;
- упродовж наступного робочого дня після отримання готівкових коштів під звіт на господарські потреби.
За отриманими авансовими звітами та виправдовувальними документами бухгалтер після перевірки достовірності останніх та доцільності видатків здійснює розрахунок суми до відшкодування, яка заноситься в авансовий звіт. Авансовий звіт візується керівником, після чого здійснюється кінцевий розрахунок з підзвітною особою. Нагадаємо, що відповідно до ст. 127 Кодексу законів про працю в разі несвоєчасного повернення грошового авансу підзвітною особою керівник установи має право не пізніше одного місяця з дня закінчення терміну, встановленого для повернення сум невитрачених авансів, видати наказ (розпорядження) про утримання означеної суми із зарплати працівника за умов прийняття аргументації підстав та розміру утримань останнім.
Організація розрахунків з підзвітними особами охоплює також традиційні для організації технології облікового процесу напрями:
- організацію облікових номенклатур, основними з яких виступають видача готівкових коштів під звіт; повернення сум невитрачених авансів; утримання із заробітної плати суми невикористаного авансу;
- організацію вибору носіїв облікової інформації, коло яких окреслено вищевказаними нормативними документами;
- організацію руху носіїв облікової інформації в межах загальної схеми, зображеної на рис. 1.
Рис. 1. Загальна схема руху облікової інформації за напрямом «Облік розрахунків з підзвітними особами»
Організація обліку розрахунків з працівниками з приводу відшкодування завданих їм збитків установі включає визначення механізму відшкодування збитків та технології облікового процесу. Механізм відшкодування збитків установі, завданих винною особою, визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 22. 01. 96 № 116 «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», Законом України від 6. 06. 95 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей» та Наказом Міністра фінансів України; Головного Управління Державного казначейства України від 30. 10. 98 № 90 «Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу». Відповідно до зазначених документів, на підставі встановлення факту заподіяних збитків з вини певних посадових осіб, складається акт про нестачу відповідного виду товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів чи грошових документів. При встановленні недостач і втрат, які виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом п’яти днів після встановлення недостач і втрат підлягають переданню до слідчих органів, а на суму виявлених недостач і втрат подається цивільний позов. На основі актів інвентаризації, протоколів засідання інвентаризаційної комісії керівниками установи приймається рішення про відшкодування винною особою завданих збитків у розмірі, встановленому чинним законодавством. Наказом має бути визначено спосіб внесення сум відшкодування (до каси установи, чи на її рахунок) та термін внесення коштів, за виконанням якого стежить відповідний працівник бухгалтерії. При порушенні термінів погашення заборгованості винною особою через касу установи бухгалтер здійснює утримання із заробітної плати даної особи частками в межах можливого загального обсягу утримань [5, 286].
Організація технології облікового процесу за вказаним напрямом передбачає:
- організацію облікових номенклатур, до яких входять такі операції: віднесення суми збитків на винних осіб, погашення заборгованості винними особами, перерахування відповідної частки суми (відшкодованих збитків) до бюджету;
- організацію вибору носіїв облікової інформації, яка регулюється вищевказаними нормативними документами щодо обліку касових операцій та операцій на рахунках в уповноважених установах банків чи органів Державного казначейства;
- організацію руху носіїв облікової інформації, який здійснюється за поданою схемою (рис. 2).
Рис. 2. Рух облікової інформації за напрямом «Облік розрахунків за нестачами»
Організація обліку розрахунків з постачальниками в порядку планових платежів та шляхом авансових виплат передбачає таке: вибір форми розрахунків, оптимальної для даної бюджетної установи; досягнення домовленості про терміни виплат з урахуванням мінімізації проміжку часу між моментом списання грошових коштів з рахунків установи та отримання товарно-матеріальних цінностей чи передачею установою товарно-матеріальних цінностей, та отриманням за них грошових коштів; організацію адресної картотеки постачальників для забезпечення проведення взаємозвірок; організацію технології облікового процесу за традиційними напрямками.
3. Відображення інформації про стан розрахунків з різними дебіторами у звітності підприємств
Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість». Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємств на певну дату, а дебітори – це юридичні та фізичні особи, які в наслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів.
Крім того, аудитору слід мати на увазі, що згідно із загальними вимогами до визнання активів відповідно до національних стандартів дебіторська заборгованість може знайти відображення в балансі, якщо може бути достовірно визначена її грошова оцінка та в майбутньому очікується отримання економічних вигод від її погашення в наслідок одержання грошових коштів, інших активів або зменшення забов»язань.
У бухгалтерському балансі дебіторська заборгованість представлена цілим рядом статей: