Екологічні основи захисту фундука та ліщини від пошкодження комахами

Подібність фауни досліджуваних екосистем невисока. Значення індексу Жаккара найбільше при порівнянні плантацій фундука у дендропарку ХНАУ та у Лозівськом районі (46%), а найменше – при порівнянні лісових насаджень та плантацій у Лозівському районі (18, 8%).

 

 

Серед шкідників фундука та ліщини найбільше господарське значення має ліщиновий довгоносик (=горішниковий довгоносик, або плодожил ліщиновый) Сurculio nucum L. Шкодочинність його проявляється тричі – у період живлення на бруньках, листі, плодах різних порід до початку розвитку насіннєвого зачатку ліщини; при додатковому живленні жуків на ліщині; при пошкодженні горіхів личинкою, яка розвивається всередині.

Встановлено, що феноіндикаторами вильоту жуків ліщинового довгоносика з ґрунту є розкриття бруньок ліщини, початок цвітіння терну, сосни, абрикосу, дуба, кульбаби, а терміни цих явищ близько збігаються з датами стійкого переходу температури повітря через 10С (Мєшкова, 2002). У Туреччині перехід температури повітря через 10С спостерігається 28 лютого (Адана, Ізмір), у Краснодарі – 13 квітня, у Дагестані – 17 квітня, у Пензі – 5 травня, у Санкт-Петербурзі – 18 травня (Агроклиматический атлас мира, 1972). У межах України на сході це явище відбувається 21 квітня (Луганськ), а на заході – 30 квітня (Львів). У Харківській області в окремі роки дата цього явища коливається з 6 квітня до 5 травня (Температура воздуха на Украине, 1987).

Після вильоту з місць зимівлі ліщиновий довгоносик пошкоджує бруньки та листя різних порід у міру їх розпускання, а також зелені плоди терну, глоду, крушини та інших порід у міру їх появи. Проте, як показують результати розтину жуків, яйця починають формуватися лише після початку додаткового живлення на зав'язях ліщини, а це відбувається лише після її запліднення.

Відкладання яєць у горіхи ліщиновим довгоносиком спостерігається у дати з найбільшою тривалістю дня (табл. 2). Терміни відкладання останніх яєць обумовлені темпами затвердіння шкаралупи горіхів, які залежать також від температури та вологості повітря у період росту плодів. За сухих умов шкаралупа твердіє швидше. Яйця ліщинового довгоносика розвиваються близько двох тижнів. Перші личинки виходили з горіхів у період інтенсивного росту ядра, а останні знайдені нами в горіхах навіть у вересні.

Через розтягнутість періодів відкладання яєць у горіхи та виходу з них личинок, подальший розвиток останніх може йти двома шляхами. Особини, які виходять із горіхів приблизно до середини серпня, лялькуються, а ті, що виходять пізніше, зимують на стадії личинки (рис. 1).

Личинки ліщинового довгоносика зустрічаються у ґрунті цілорічно. Лялечки його не пристосовані для зимівлі. Личинки, які зимують, у лялечку перетворюються лише у наступному році у дати з найбільшою тривалістю дня, що збігається за часом із висуненням горіхів із плюски, закінченням першого періоду росту пагонів, початком утворення сережок.

 

Таблиця 2

Фенологічні явища у розвитку ліщинового довгоносика і ліщини (Харківська область, 2000-2001 роки) 

Явища у сезонному розвитку ліщинового довгоносика Роки Явища у сезонному розвитку ліщини

2001 2002 2003

Початок вильоту жуків із місць зимівлі 17. 04 10. 04 24. 04 Розкриття бруньок

Початок живлення жуків на ліщині 31. 05 22. 05 4. 06 Листя повного розміру, швидкий ріст оплодня, повільний – ядра, опадання незапліднених зав'язей

Початок копуляції жуків 6. 06 29. 05 10. 06

Початок відкладання яєць в горіхи 23. 06 15. 06 26. 06 Висування горіху з плюски, досягнення горіхами половини кінцевого розміру, закінчення першого періоду росту пагонів, початок утворення сережок

Найбільш пізнє відкладання яєць 25. 07 21. 07 6. 08 Затвердіння шкаралупи

Вилуплення личинок 8. 07 30. 06 13. 07 Інтенсивний ріст ядра

Вихід перших личинок із горіхів 27. 07 20. 07 7. 08 Уповільнення росту ядра, накопичення жиру та білку 

Вихід останніх личинок із горіхів 11. 09 19. 09 7. 09 Доспівання горіхів

Перші знайдені лялечки 28. 06 19. 06 28. 06 Висування горіху з плюски, досягнення горіхами половини кінцевого розміру, закінчення першого періоду росту пагонів, початок утворення сережок

Останні знайдені лялечки 9. 08 31. 07 10. 08

Вихід жуків із лялечок 16. 07 8. 07 20. 07

 

У період появи перших жуків (8-20 липня, див. табл. 2) шкаралупа горіхів уже починає твердіти, що виключає можливість як живлення жуків, так і відкладання яєць. Тому в умовах Лісостепу України жуки після виходу з лялечок залишаються у ґрунті, а виходять звідти вже після зимівлі.

При розкопуванні ґрунту перед початком або після закінчення вегетаційного періоду ми знаходили як личинок, так і жуків. Частка личинок, що зимують, є вищою у холодніші роки. Через те, що доспівання горіхів супроводжується накопиченням жиру (Лось, 1995), личинки, які виходять із горіхів у пізніші терміни, виявляються краще