Фінансовий аналіз

Методика фінансового аналізу – це сукупність аналітичних способів і правил дослідження зв'язків між явищами і процесами у фінансовій діяльності підприємства.

Як найважливіший елемент методики фінансового аналізу виступають тех-нічні прийоми і способи аналізу. 

Прийом аналізу – спосіб вивчення зміни економічного показника і причин ці-єї зміни.

Система методів, що використовуються у фінансовому аналізі, представлена на рис. 1.3.

 

Порівняння – зіставлення явища, що вивчається, або процесу з уже            відомим.

 

Рис. 1.3. Система методів фінансового аналізу

 

Ситуації порівняння:

• фактичне значення з плановим;
• фактичне значення з нормативним;
• значення поточного року з передуванням;
• значення даного підприємства з іншим;
• значення даного підприємства з середнім;
• паралельні і динамічні ряди;
• варіанти управлінських рішень;
• значення до і після впливу якого-небудь чинника.

 

 

 

 

 

 

 

 

Види порівняльного аналізу:

• горизонтальний – порівняння фактичного рівня показника з базовим;
• вертикальний – вивчення структури показників;
• трендовий – побудова рядів динаміки;
• одновимірний – порівняння за однією ознакою;
• багатовимірний – порівняння декількох об'єктів по декількох ознаках.
• Відносні показники відображають співвідношення величини явища, що ви-вчається, з величиною якого-небудь іншого явища або цього ж, але узятого за ін-ший період або по іншому об'єкту.

 

 

 

 

У фінансовому аналізі використовується великий арсенал відносних величин:

• виконання плану – відношення між фактичним і плановим рівнем               показника;
• динаміка – відношення величини показника в поточному періоді до його рівня в попередньому періоді (ланцюгові і базисні);
• структура – питома вага частини в цілому, виражена у відсотках;
• координація – співвідношення частин цілого між собою;
• ефективність – співвідношення ефекту з ресурсами або витратами.

 

 

 

 

Середні величини, вживані у фінансовому аналізі:

• середньоарифметична (проста і зважена);
• середньогеометрична;
• середньохронологічна;
• середньоквадратична;
• середньогармонічна.

 

 

 

 

Середні величини дають узагальнену характеристику явища, засновану на масових даних, проте за середніми величинами можуть ховатися показники з ве-ликим ступенем розкиду.

Групування інформації – це ділення сукупності об'єктів, що вивчається, на якісно однорідні групи по відповідних ознаках.

У аналізі угрупування допомагає вивчити сенс середніх величин, виявити взаємозв'язок між явищами, що вивчаються.

Правильне угрупування інформації дозволяє вивчити залежності між показ-никами, суть явищ, що вивчаються, систематизувати матеріал для виділення             головного.

Початкові дані і результати аналізу зазвичай представляються у формі таб-лиць. Це найбільш раціональна і зручна форма представлення аналітичної інфор-мації, що дозволяє відстежити зв'язки між показниками.

За аналітичним змістом розрізняють таблиці, що відображають: характе-ристику об'єкту, що вивчається, по яких-небудь ознаках, порядок розрахунку по-казників, динаміку показників, що вивчаються, структурні зміни у складі показників, результат розрахунку впливу чинників на рівень результативного по-казника, звідні результати аналізу.

На відміну від табличного матеріалу, графік дає узагальнюючий малюнок положення або розвитку явища, що вивчається, дозволяє візуально побачити ті за-кономірності, які містить числова інформація.

Основні види графіків у фінансовому аналізі:

1) діаграми: діаграми порівняння, структурні (секторні) діаграми, діаграми динаміки, 

2) лінійні графіки: графіки зв'язку, графіки контролюю

Балансовий метод служить для віддзеркалення співвідношень двох урівно-важених груп показників. Він широко використовується для аналізу забезпеченос-ті підприємства різними видами ресурсів і повноти їх використання.

Як допоміжний засіб балансовий метод використовується для перевірки по-чаткових даних і правильності розрахунку виляння окремих чинників нам резуль-тативний показник.

Балансовий метод може бути використаний для побудови детермінованих факторних моделей, наприклад баланс активів і пасивів:

 

Моделювання – метод дослідження, за допомогою якого створюється умо-вний образ (модель) досліджуваного показника у вигляді математичного рівняння.

Фінансовий аналіз проводиться  за  допомогою різних  типів моделей, що дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними                показниками.

Основні типи моделей:

1) дескриптивні моделі – моделі описового характеру. Вони є  основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них відносяться:

побудова системи звітних балансів;

подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах;

вертикальний и горизонтальний аналіз звітності;

система аналітичних коефіцієнтів;

аналітичні записки до звітності.

2) предикативні моделі – це моделі прогностичного характеру. Вони вико-ристовуються для прогнозування доходів підприємства та його майбутнього фі-нансового стану. Найбільш розповсюдженими з них є:

розрахунок точки критичного обсягу продажу (беззбитковості);

побудова прогностичних фінансових звітів;

моделі динамічного аналізу (детерміновані і стохастичні моделі фактор-ного аналізу);

моделі ситуаційного аналізу.

3) нормативні моделі – дозволяють проводити порівняння фактичних ре-зультатів діяльності підприємства з очікуваними, розрахованими за бюджетом (використовуються в основному у внутрішньому аналізі). Їх суть зводиться до встановлення нормативів по кожній статті розходів за технологічними процесами, видами виробів, центрами відповідальності і т. п. та до аналізу відхилень фактич-них даних від цих нормативів. Аналіз значною мірою базується на застосуванні