Формування гуртових цін на ресурси у промисловості і торгівлі

Оптова ціна виробника утворюється приєднанням до повної собівартості продукції нормального прибутку, тобто такої, котра забезпечує підприємствам можливість розширеного відтворення в основному за рахунок власних коштів.

Ціна оптової торгівлі містить у собі оптову ціну виробника, власні витрати і прибуток.

Помірна інфляція (2-3%) у періоди пожвавлення економічних процесів може відбивати здорове підвищення попиту на сировину матеріали, устаткування, робочу силу і тд. і є стимулом для розширення виробництва і незначного підвищення цін.

Розрізняють оптові ціни на продукцію виробничо-технічного призначення і на предмети народного споживання. Оптові ціни на продукцію виробничого призначення мають широку сферу дії і є кінцевими, а на товари народного споживання – проміжними. Їхня сфера дії звужена рамками окремих галузей (розгалужень) і виробництв, тому що на ринку безпосередні споживачі здобувають їх по ринкових кінцевих цінах

Товари виробничого призначення можуть реалізовуватися безпосередньо споживачам (за оптовою ціною виробника) і через посередників (за ціною оптової торгівлі).

За оптовими цінами виробника підприємство продає свою продукцію іншим підприємствам, а також підприємствам оптової торгівлі (постачальницько-збутовим організаціям). Ці ціни використовуються на підприємствах при плануванні, обліку й аналізі товарної і реалізованої продукції, прибутку й інших вартісних показників діяльності підприємства, а також у розрахунках економічної ефективності виробництва, інвестиційних проектів його технічного переустаткування, доцільності одержання кредитів і ін.

Ціни оптової торгівлі містять у собі оптову ціну виробника, а також витрати і прибуток постачальницько-збутової організації, що здійснює оптовий продаж товарів. До витрат таких організацій відносяться навантаження, розвантаження, складування, збереження, підсортовка, доведення продукції до вимог споживачів (нарізка різьблення, розкрій, заточення і т п), амортизація основних засобів, витрати на опалення, висвітлення, енергетичні витрати на технологічні нестатки й ін.

До оптових відносяться ціни, по яких здійснюється закупівля сільськогосподарської продукції в сільгосппідприємств. Вони називаються закупівельними Особливістю цих цін є диференціація їхнього рівня по природнокліматичних зонах, а в окремих випадках – і внутрізональна диференціація.

Різновидом оптових цін на ринковій економіці є ціни форвардних угод, використовувані при операціях на біржі. Вони поряд зі співвідношенням попиту та пропозиції до моменту постачання товару враховують також відсоток за кредит, витрати на фінансування біржової операції, витрати по страхуванню і збереженню товару, комісійні брокерам. При нормальній кон'юнктурі ціни форвардних угод звичайно вище ціни за наявний товар.

Оптові продажі здійснюються, як правило, за конкретними цінами, що можуть бути зафіксовані в укладеному контракті на момент його оформлення, протягом терміну дії чи контракту до моменту його виконання. У залежності від способу фіксації (price fixing) розрізняють кілька видів цін.

Тверда (стабільна, фіксована, гарантована) ціна (firm price, fixed price) встановлюється в момент підписання контракту, не підлягає зміні протягом усього терміну його дії і не залежить від термінів і порядку постачання товарної партії. У контрактах із тривалими термінами постачання звичайно робиться цінове застереження «ціна тверда, зміні не підлягає».

Рухлива ціна (flexible price) – зафіксована при висновку контракту ціна, що може бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його постачання зміниться. При встановленні рухливої ціни в контракт вноситься цінове застереження, що передбачає зміну ціни, зафіксованої в контракті, у залежності від чи підвищення зниження ціни на ринку до моменту виконання угоди. Така ремарка зветься застереження про підвищення і зниження.

Звичайно в контракті обмовляється припустимий мінімум відхилення ринкової ціни (market fluctuation), наприклад, у межах 2-5% щодо ціни, прийнятої в контракті. У даних межах варіювання ознаки перегляд контрактної ціни не виробляється. При встановленні рухливої ціни в контракті обов'язково повинно бути зазначене офіційне джерело статистичних даних, по якому варто судити про зміну ринкової ціни. Рухливі ціни найчастіше встановлюються на промислові, сировинні і продовольчі товари, що поставляються по довгострокових контрактах.

Розрахунки в такому випадку ведуться за поточними цінами (current price) – цінам, що діють на даний період.

Змінна ціна (sliding price) – ціна, обчислена в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної (базисної) ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, що створились в період виконання контракту. Якщо контрактом передбачаються часткові постачання, змінна ціна розраховується окремо на кожне постачання.

Змінні ціни застосовуються в контрактах на продукцію, що вимагає тривалого терміну виготовлення. Під час підписання контракту сторони встановлюють базисну ціну і включають застереження про її структуру, тобто частковий розклад складових ціни у відсотках постійних витрат (прибуток, накладні витрати, амортизаційні відрахування й інші), витрат на сировину і матеріали, а також витрат на заробітну плату.

У додатках до контракту крім протоколів узгодження договірних цін може приводитися погоджений сторонами метод розрахунку змінної ціни. При встановленні змінної ціни в інтересах імпортера в контракти можуть бути внесені деякі обмежувальні умови. Зокрема, може бути встановлений у відсотках до договірної ціни межа, у рамках якого перегляд ціни не виробляється, а також межа можливої зміни договірної ціни (наприклад, не понад 10% від загальної вартості замовлення), що називають лімітом ковзання (limit of escalation).

У контракті може бути передбачено, що ковзання поширюється не на всю суму витрат виробництва, а лише на визначені елементи з указівкою їхньої величини у відсотках від загальної вартості замовлення. Змінна ціна може застосовуватися не на весь термін дії контракту, а на більш короткий період, наприклад, на перші кілька місяців від дати висновку чи контракту на період постачання визначеної кількості товару.

Ціна, що фіксується в процесі виконання контракту (варіаційна, регульована, гнучка), може уточнюватися сторонами безпосередньо перед постачанням кожної партії чи товару (при довгострокових контрактах) – щорічно перед початком чергового господарського/фінансового року. Покупцю може бути надане пільгове право вибору моменту фіксації ціни протягом терміну виконання угоди з застереженням про джерела інформації про ціни. У контракті в цьому випадку обмовляються умови фіксації і принцип визначення рівня ціни (price level).

При постачанні товарів застосовуються застереження про коливання ціни в залежності від ринкових цін. Наприклад, застереження «підвищення» – будь-яке підвищення ринкової ціни спричиняє підвищення ціни товару. Застереження «зниження» спричиняє зниження ціни в залежності від зниження ринкових цін. Застереження «підвищення/зниження» дозволяє встановлювати будь-як коливання ціни, як зниження, так і підвищення, у залежності від стану ринкових цін. Таке застереження застосовується в основному до товарів, що котирується на біржах.

Так, при угодах на біржові товари обмовляється, по котируваннях якої біржі і по якій рубриці котирувального бюлетеня буде визначатися ціна, а також термін, протягом якого покупець зобов'язаний повідомити продавця про своє бажання зафіксувати ціну в контракті. Такі угоди називаються онкольними (ссаl transaction).

 

 

1. Основи економічної теорії. Підручник / За ред. Базидевича. – К., 2001.

2. Словник-довідник з економіки. – К., 2002.

3. Щербаков С. І. Проблеми ціноутворення. – Харків, 2001.