Формування інтелектуальної готовності дітей старшого дошкільного віку до шкільного навчання

Актуальність теми. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст., Закон України про дошкільну освіту, Базова програма розвитку дитни дошкільного віку «Я у світі» та загальні тенденції розвитку суспільства визначили нагальну потребу перебудови роботи усієї системи українського дошкілля. Лише природовідповідний, дитиноцентричний, вільний та творчий розвиток дитини в дошкільному віці дасть змогу їй реалізуватися у складному і багатогранному сучасному світі. Завданням дошкільної педагогіки є активна соціалізація дитини, турбота про її фізичний та психічний розвиток, формування її як особистості.

У цьому руслі актуальним є питання інтелектуального розвитку дошкільників, адже дошкільний заклад – це перша організаційна та науково обґрунтована ланка системи освіти, де згідно з науковою методологією дитину послідовно готують до навчально-виховного процесу в рамках школи чи іншого закладу освіти. 

Класики зарубіжної та вітчизняної педагогіки, сучасні науковці досягли чималих успіхів в обґрунтуванні змісту, завдань та способів інтелектуального розвитку дитини-дошкільника. При цьому вони часто спиралися, передусім, на багатий досвід народної педагогіки. Його врахування забезпечує життєздатність наукової концепції дошкільної педагогіки, зберігає і примножує її духовне джерело, зберігає автентичність та самобутність, проте не можемо також ігнорувати умови сучасного технізованого, інформатизованого, урбанізованого суспільства, яке стрімко розвивається і вимагає від людини особливого напруження сил та енергії, потребує специфічних умінь та компетенцій для пристосування до складних реалій сьогодення.

Визначена проблема особливо актуальна в наш час, оскільки за останні десятиліття вітчизняне дошкілля зазнало серйозної руйнації через економічні, політичні та соціальні проблеми. Дитина дошкільного віку сьогодні залишилася практично поза увагою державних освітніх інституцій, а також сім’ї, оскільки остання часто більше переймається проблемами матеріального характеру, аніж вихованням дітей. Тому не дивно, що проблема інтелектуального розвитку дошкільників посідає чільне місце в науково-методичному доробку та педагогічних дослідженнях і потребує відповідного реагування, посилення її прикладного аспекту.

Питання становлення та розвитку українського дошкільного виховання досить часто ставали об’єктом дослідження українських педагогів. Так сучасний стан та історію розвитку дошкільного виховання в Україні висвітлюють Л. Артемова, А. Богуш, Е. Вільчковський, Т. Поні-манська, Т. Пантюк, О. Проскура, М. Стельмахович, Н. Лисенко та ін.

Особливості системи інтелектуального виховання дошкільнят розглядає у своїх працях О. Фунтікова; проблему формування пізнавальних здібностей обґрунтували Л. Проколієнко та О. Проскура; питання диференціації та індивідуалізації дошкільнят у навчально-виховному процесі аналізують Т. Котирло, С. Ладивір; окремі напрями розумового розвитку дитини-дошкільника (мовленнєвого, сенсорного) досліджують А. Богуш, К. Стрюк, К. Крутій, Н. Лисенко, К. Щербакова. 

Однак, незважаючи на наявність цілого ряду дисертаційних робіт та публiкацiй, присвячених вивченню інтелектуальної готовності дитини до навчання у школі, потреба в узагальненні й систематизації напрямів інтелектуального виховання, апробації його організаційних форм залишається особливо відчутною.

Актуальність дослідження визначається необхідністю докорінних змін у системі вітчизняного дошкільного виховання та усвідомленням важливої ролі інтелектуального розвитку у формуванні гармонійно розвиненої особистості. Новий етап у процесі становлення системи дошкільного виховання в Україні, необхідність розширення теоретико-методологічної бази вітчизняної дошкільної педагогіки, а також недостатня розробка й вивченість проблеми інтелектуального розвитку дитини-дошкільника зумовлюють актуальність теми дослідження. 

Мета дослідження – визначити зміст та проаналізувати й окреслити дидактичний інструментарій інтелектуальної готовності дітей дошкільного віку.

Для досягнення поставленої мети передбачено розв’язання таких завдань:

• окреслити поняття готовності дитини до школи у психологічній та педаго-гічній літературі;
• визначити компоненти готовності дитини до шкільного навчання;
• охарактеризувати завдання формування у дітей інтелектуальної готовності до шкільного навчання;
• продіагностувати рівень інтелектуальної готовності дитини до шкільного навчання;
• розробити методику формування у дітей старшого дошкільного віку інтелектуальної готовності до навчання у школі;
• провести аналіз результатів проведеної роботи.

Об’єкт дослідження – інтелектуальний розвиток дитини в системі дошкільної освіти.

Предмет дослідження – зміст, методи та способи розвитку інтелектуальної готовності дитини до навчання у школі. 

Методи дослідження. Для розв’язання окреслених завдань використані такі методи: порівняльний, логіко-систематичний аналіз і синтез педагогічної та психологічної літератури; класифікація, узагальнення педагогічних фактів, ідей, висновків, аналіз науково-педагогічної літератури; структурний метод, який виділяє основні складники педагогічного процесу інтелектуального розвитку дитини-дошкільника; систематизація та узагальнення теоретичних даних, фактів.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, обсяг роботи складає 40 сторінок.