Ієрархічні відносини у тварин і людини

 

У сучасному світі ієрархія виконує роль формування суспільства. Вона є далеко не усюди, але саме ієрархія як фактор, одна із початкових стадій створення суспільства. Теорія з якої пішла ієрархія - це теорія Чарльза Дарвіна, теорія Еволюціі. Бо з погляду цієї теорії ми , люди, пішли від тварин, і унаслідували також іх принципи створення суспільства. Хоча багато хто вважає що теорія Еволюції спірна, але багата кількість людей  довіряє ій. Ієрархії домінування виникають в групах живих організмів, щоб мінімізувати агресію між конкуруючими за обмежені ресурси особинами. Так як високий соціальний ранг автоматично дає доступ до всіх доступних ресурсів, природний відбір сприяв тенденціям боротьби за підвищення соціального статусу. А у приматів в ході еволюції виник і високий рівень соціального інтелекту, сприяє цьому просуванню вгору. Еволюція людини ускладнена тим, що наші вимерлі предки жили в ієрархіях домінування, але в епоху плейстоцену соціальна структура була рівноправною, що необхідно для життя збирачів і мисливців. З виникненням сільського господарства окремі особистості отримали можливість монополізувати ресурси і централізувати владу. Так виник новий тип ієрархії домінування.Альфа, Бета, Омега існують і дотепер. Але зараз вони підпорядковуються  до сучасних життєвих правил. Сучасне поняття ієрархії тісно пов’язано з психологією. Бо деякі люди вважають себе Альфа, будучи Омегою і навпаки. Класик німецької соціології М. Вебер констатував наявність багатовимірних ієрархій.

 

Для всіх приматів без винятку характерна ієрархічна організація групи. Людина, як примат, успадкував цю властивість від своїх людиноподібних предків, і хоча людська ієрархічність в чому замаскована культурою, мораллю, релігією, особливостями виховання, особистим досвідом і т. д., все-таки ієрархічність залишається визначальною при розгляді поведінки людини. Дві людини спілкуються - це вже група і вони вибудовують ієрархію, явно чи неявно, не важливо, віддають вони собі звіт в цьому чи ні. Ієрархічна організація групи означає те, що одні члени групи займають більш високий ранг (статус), а інші більш низький.

Ранг окремої людини в групі не успадковується і не є жорстко закріпленим у протягом усього життя і у всіх ситуаціях. Слід розрізняти успадкування певних ознак, що сприяють або перешкоджають досягненню високого рангу, які ще повинні себе проявити, реалізуватися, від власне реалізованого рангу окремої людини в певній групі.Однак, у інших видів тварин, ранг теж не є абсолютно непорушною характеристикою протягом усього життя, але саме у людини ранги можуть разюче відрізнятися в різних групах, вони швидко змінюються з часом і т.д.

У самому загальному випадку дії людини всередині групи можна назвати спілкуванням з іншими членами групи. І будь-який акт спілкування в даному аспекті може розглядатися як бій, метою якого є підвищення рангу всередині групи або принаймні його підтвердження. Ніхто не починає спілкування з іншою людиною, щоб опинитися приниженим або ущемленим, ніхто не вчиняє дій, спрямованих на зниження власного рангу. Хоча в результаті неправильно проведеного битви ранг якраз може бути і знижений. Наприклад, довірчі дружні бесіди між колегами зазвичай використовуються як ефективний механізм зміцнення відносин між двома людьми, але, якщо при цьому буде розказана плітка про третю особу, який в очах слухача є шанованою людиною (високо ранговим), то оповідач зазвичай втрачає обличчя (знижує свій ранг ).

 

Можна сказати, що таке явище ієрархії  існувало завжди - так як в будь-якому випадку, сама різношерста група рано чи пізно згуртується в єдину систему. А ось самі відношення в ній залежить від багатьох факторів. Наприклад, порядності самого закладу, гендерної співвідношення в групі, а також стабільності ієрархії.                     

В людському суспільстві. Мається, зокрема, ієрархія за багатством (протиставлення багатий-бідний), по владі, авторитету (протиставлення начальник-підлеглий), по престижу, громадському визнанню заслуг. Ці ієрархії близькі до збігу лише в тоталітарних державах. Складність ієрархії як соціального явища - і в різних механізмах її формування.  Розрізняють:

1. Агоністичні ієрархії. Соціальні ранги в таких ієрархії визначаються в ході агоністичного поведінки індивідів, що означає бійки, змагання та інші види конфліктів; вершину агоністичної ієрархії займають найбільш сильні або агресивні особини;
2. Гедоністичні ієрархії, засновані не на перемогах в бійках і змаганнях, а на структурі уваги, що складається в соціальній системі. Навіть найслабші особини можуть опинитися в центрі уваги товаришів по біосоціальних системі і, тим самим, на вершині гедоністичної ієрархії.  Багато людей просто не можуть самостійно вибрати ким вони хочуть або можуть бути у цій ланці розшарування суспільства. Ці питання людської ієрархії визначає психологія. 

Більшість соціальних систем характеризується тим або іншим ступенем нерівності особин , так що входять в систему індивіди розрізняються по соціальних рангах . Сукупність цих рангів і позначається як ієрархія. 

 

Незважаючи на очевидні переваги, які несе з собою розум, люди, створюючи соціальні ієрархії, як і раніше (подібно багатьом іншим тваринам) продовжують звертати увагу на примітивні зовнішні атрибути. У США 82% президентських виборів в XX столітті були виграні більш високим кандидатом, а кожна людина вище 170 см в середньому