Конституційне право України

Критерії класифікації К-П відносин:

За цільовим призначенням бувають:

Установчі – ті відносини, які характеризують статус суб’єктів конституційного права

Правовстановлюючі, в яких суб’єкти реалізують свої права та обов’язки

Правоохоронні відносини – це ті відносини метою яких є охорона приписів К-П норм.

За змістом:

Матеріальні – складаються в процесі реалізації матеріальних норм

Процесуальні – складаються при реалізації процесуальних норм

Суб’єктами К-П відносин є їх учасники, які у конкретному правовідношенні здійснюють свої права та несуть обов’язки, або своєю правоздатністю породжують певні правові стани.

Потрібно відрізняти поняття суб’єкт КП. Суб’єкт правовідносин – той, хто реально бере участь у правовідносинах., а суб’єкт права – той хто може брати участь.

Найбільш поширеними видами суб’єктів К-П відносин є:

Спільності (народ, нація, національні меншини, територіальні громади, корінні народності, тощо)

Держава, її органи та органи місцевого самоврядування, їх структурні утворення (наприклад: парламентська більшість, опозиція, депутатські фракції, комітети) депутати, службові і посадові особи.

Політичні партії, громадські організації, їх спілки.

Громадяни країни, іноземці, особи без громадянства, біженці.

Підприємства, установи, організації.

Міжнародні органи, організації.

Засоби масової інформації.

Об’єктом К – П відносин є предмети, або явища, з якими норми КП пов’язують поведінку учасників К-П відносин.

Найпоширенішими об’єктами К – П відносин є:

Територія держави

Влада українського народу

Державна влада – найчастіше є об’єктом К-П відносин.

Місцеве самоврядування

Майнові і немайнові блага – дуже рідко майнові блага є об’єктом.

Поведінка суб’єктів К-П відносин.

Змістом К-П відносин є соціальна поведінка суб’єктів КП. Виникнення, зміна та припинення К-П відносин пов’язані з певними умовами, передбаченими нормами Конституційного права. Такі умови називаються юридичними фактами.

Юридичні факти:

Юридичні дії, тобто ті факти, які залежать від волі людини

Юридичні події, тобто факти, які не мають вольового характеру, хоча іноді причиною їх виникнення можуть бути вольові акти, наприклад: смерть людини – подія, але причиною можуть бути і дії.

Юридичні дії поділяються на:

Правомірні дії:

Юридичні вчинки – це діяння, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну, або припинення правовідносин

Юридичні акти – це акти, які видаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також шляхом народного голосування, з метою створення правових норм.

Правопорушення.

К-П відповідальність, особливості, види.

К-П відповідальність – це різновид юридичної відповідальності, яка характеризується загальними та спеціальними ознаками.

Загальні ознаки:

Вона є наслідком правопорушення

Вона пов’язана із реалізацією санкцій, встановлених у нормах права.

Специфічні ознаки:

Вона спрямована на правову охорону Конституції

Вона часто межує із політичною відповідальністю. Слід зауважити, що політичний характер Конституційної відповідальності проявляється тільки щодо тих суб’єктів Конституційного права, діяльність яких пов’язана із політикою (Президент України, Кабінет Міністрів, ВРУ, народні депутати, політичні партії.) Своєрідність політичної відповідальності полягає в тому, що вона настає не за протиправну дію (як К-П відповідальність), а за політичні вчинки, являє собою негативну публічну оцінку такого вчинку суспільством. Підставою для притягнення до політичної відповідальності є не порушення норм права, а реалізації курсу політиків, який не відповідає очікуванням суспільства. К-П відповідальність завжди передбачена нормами права. Тоді як політична відповідальність правовими нормами не регулюється.

Не існує єдиної процедури застосування цього виду відповідальності. Тобто, практично кожен захід К-П відповідальності має особливий порядок свого призначення, або виконання.

К-П відповідальність іноді називається державно-правовою та конституційною.

Терміни К-П та державно-правова є синонімами. Конституційна відповідальність це вужче поняття, оскільки включає відповідальність лише за порушення норм Конституції, тоді як К-П відповідальність передбачає відповідальність за порушення як норм КУ, так і за порушення інших джерел КП, що встановлюють К-П відповідальність.

Види конституційно-правової відповідальності:

Позитивна (активну, проспективну) – відповідальність, що виникає до протиправного вчинку та існує щодо дій у теперішньому та майбутньому, зумовлюючи правомірну поведінку суб’єктів права.

Ретроспективна (негативна) – настає за вчинення правопорушення.

Ретроспективний аспект К-П відповідальності (класична відповідальність) передбачає, що підставами для її настання є нормативні та фактичні підстави.

Нормативі підстави – ті законодавчі акти, в яких передбачені можливості та умови притягнення до цієї відповідальності.

Фактичні підстави – юридичний факт неправомірної поведінки у К – П сфері.

К – П відповідальність може наставати тільки за наявності нормативних і фактичних підстав.

Підставами для притягнення до К-П відповідальності є факт передбаченого у законодавчому акті правопорушення. Склад конституційного правопорушення утворюють:

Суб’єкт – ті суспільні відносини, які регулюються нормами конституційного права

Об’єкт

Суб’єктивна сторона правопорушення

Об’єктивна сторона правопорушення – є протиправна поведінка суб’єкта, що не відповідає нормам Конституційного права.

Суб’єкти К-П відповідальності:

Держава

Народи та нації, на сьогоднішній день зазначені суб’єкти не визнаються в КП демократичних країн суб’єктами К-П Відповідальності. За часи СРСР вони були ними.

Фізичні особи, якщо вони досягли 18 років, є громадянами України та є дієздатними, в окремих випадках фізичні особи можуть нести К-П відповідальність, якщо вони мають спеціальну правоздатність (нардепи,