до осей цеху. Допоміжна вісь прив’язується до головних осей машини й вона розташована на відстані 4150мм. Вісь валів електродвигуна й вала привода перебувати на оцінці +760. Повна висота дробарки +4200.
Отвір для анкерних болтів прив’язується до головних осей дробарки на (Рис. 2.14). Розріз А-А показані отвори й відстані по осях прив'язки.
Геодезичне обгрунтування монтажу конусної дробаркі на рис.2.12
Схема фундаментна на рис.2.13
2.8.3 Спосіб доставки дробарки до місця монтажу
Конусна дробарка КМД2200 виготовлена на заводі «Уралмаш» і була доставлена на залізничних платформах у розібраному виді по групах.
1)Стійка + циліндрична втулка + кришка пружини - установне кільце - 3670кг.
2)Корпус дробарки -18680кг.
3)Дробильна плита - 14360кг.
4)Ексцентрикова втулка - 4400кг.
5)Вал привода - 2620м
6)Засипання + живильник - 4306кг.
7)Привод дробарки, гідро, пнемо й мастильна станція, інструмент
8)Інструкція, креслення, технічна документація.
Доставка в цех до місця монтажу проводиться:
Із залізничних платформ частини дробарки перевантажуються залізничним краном на великовантажні автомашини, ті у свою чергу заводять їх у цех через спеціальні ворота. У цеху за допомогою мостового крана перевантажують на спец площадку на шпальні кліті, а потім у міру виконання робіт на основне місце дробарки.
Проводиться ревізія частин дробарки. Очищення від консерваційного змащення ведеться в 2 прийоми. Спочатку промивання гарячою водою або гасом до повного очищення від гасових включень. Далі сушіння гарячим повітрям, промивання підшипникових вузлів в індустріальному маслі i12, 20...30. Температура розжарення у ванні 80°-90°С.
Рис. 2.14 - План розташування фундаментних болтів
При затягуванні анкерних болтів дотримуються значення кутів
момент підтяжкиосьове зусилля
болт М 481600 Н. м100кН
болт М644100 Н. м135кН
2.8.4 Монтаж дробарки
Дробарка встановлюється на бетонний фундамент. Дробарка монтується кутами. На підготовлений фундамент установлюють станину в зборі. Ретельно виставляємо в горизонтальній площині за допомогою клинів.
Монтажне креслення показане на рис.2.15, а специфікація в таблиці 2.3.
Далі монтується вал привода в зборі (рис. 2.16.). Вал уставляється в патрубок станини, потім установити прокладку між станиною й внутрішнім фланцем корпуса привода. Товщина прокладок 0,8мм. Далі монтуємо підп'ятник ексцентрика. На кришку центрального стана вказують регулювальні прокладки й диски підп'ятника. Потім монтуємо ексцентрика, його опускають у зборі із втулкою й шестернею в склянку станини. При цьому потрібно стежити, щоб більшу шестерню без ударів вставити в зачеплення з малою шестернею. Після установки ексцентрикового вузла необхідно перевірити правильність зачеплення конічної зубчатої передачі. Далі монтується опорна чаша (рис. 2.17). Її встановлюють у розточення станини, стежачи при цьому за збігом кінців під шпонку. Потім монтуємо дробильний конус (рис.2.18). Потім монтується опорне кільце в зборі з утримуючими його пружинами. Після чого монтується дробильна плита в зборі (рис. 2.19)
Повний опис монтажу приводиться в технологічній карті монтажу дробарки, таблиці № 2.4.
Рис. 2.16 - Монтаж приводного вала
1-втулка; 2-шаблон; 3-футеровка корпуса привода; 4-станина; 5-болт віджимної; 6-маслоуплотнення; 7-корпус приводного вала; 8-шестерня вала.
Рис. 2.17 - Монтаж опорної чаші
1-сферичний підшипник; 2-опорна чаша; 3-станина; 4-вісь ексцентрика; 5-вісь рухливого конуса.
Рис. 2.18 - Стропування конуса, що дробить, у зборі
2 стропування O22 Lcт=5м
Рис. 2.19 - Схема стропування верхній частини дробарки
1-дробильна плита; каблучк-2-кільце з різьбленням; 3-хомут.
1 стропування O 25 Lcт=15мм
2.8.5 Обкатування
Пробне обкатування варто робити в холосту при нормальному циклі робочих обертів (± 10%) на протязі мінімум 5 годин. Перед обкатуванням відрегулювати зазор зубів, що повинен становити 6-8мм при вирівняних торцях колеса й шестерні. Радіальний зазор виміряється за допомогою свинцевих відбитків.
Під час випробування в холосту контролюються:
- температура мастила у зворотному трубопроводі повинна підвищуватися поступово й не перевищувати 55°С.
- число обертів вузла корпуса, що дробить, стосовно осі дробарки не повинно перевищувати 15 об/хв.
Відповідно до правил приймання методами випробуванні ДЕРЖСТАНДАРТ 6937-54 повторна перевірка дробарки повинна виробляться з короткочасними зупинками для огляду механізму,
При випробуванні перевіряється:
а)Число хитань корпуса, що дробить;
б)Ширина завантажувальної щілини в чотирьох діаметрально протилежних крапках по окружності;
в)Правильність і точність зборки окремих вузлів дробарки;
г)Правильність живлення;
д)Правильність зубчатого зачеплення;
е)Робота мастильної установки;
ж)Робота пускової апаратури.
Завантажувати дробарку треба поступово й після того, як випробування на холостому ходу дали задовільні результати.
2.8.6 Експлуатація дробарки
Завантаження дробарки шляхом перестановки лотка побудувати так щоб матеріал падав на середину розподільного диска корпуса. Бажано щоб розмір шматків вступників на дробарку не перевищував 85% ширини завантажувального отвору. Частий пропуск через дробарку дрібних тіл, що не дробляться, (гайок, болтів і т.д.) також неприпустимо, тому що викликає зношування поверхонь опорного кільця і станини.
Ширина розвантажувального отвору і її регулювання.
Для цього знімають стопорний пристрій, шляхом звільнення колонок від клинів, звільняють від затягування упорне різьблення й поворотом регулюючого кільця вправо й переміщають його вниз на необхідну величину з розрахунку, що один оберт