Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Механізація очисних робіт (впровадження механізованих комплексів)

Тип роботи: 
Розрахунково-графічна робота
К-сть сторінок: 
23
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;">Нmax. p = 1, 2-0, 025-1, 2•2, 74=1, 117,

Де αк – коефіцієнт, що враховує клас порід, приймається по[ 7, с. 15]. для покрівлі 2 класу приймаємо αк = 0, 025.
Нmin. k=0, 58м< Нmin. p=0, 922м- умова виконується
Нmax. k=1, 14м> Нmax. p=1, 11м- умова виконується
Остаточно приймаємо механізоване кріплення 1КД80 першого типорозміру.
 
1. 4 Перевірка прийнятої довжини лави за газовим фактором під час роботи комплексу
Газоносність пластів обмежує довжину лави та продуктивність виймальних машин за умовою провітрювання очисного забою. Обраний типорозмір кріплення повинен забезпечувати необхідне провітрювання вибою при обраному устаткуванні очисного вибою.
Довжина лави за газовим фактором під час роботи комплексу:
Lгаз=  , м (1. 4)
 
Де S0- прохідний перетин струменя повітря при мінімальній ширині робочого простору, м2. Для механізованих кріплень приймається за технічною характеристикою;
Vmax- максимально-допустима швидкість руху повітря по лаві, не повинно перевищувати 6, 0 м/с;
d- допустима по ПБ концентрація метану у вихідному струмені повітря, %, не повинно перевищувати 1%;
Ко. з. – коефіцієнт, що враховує рух повітря по частині відпрацьованого простору (Ко. з=1, 2÷1, 4) ;
Кн- коефіцієнт нерівномірного газовиділення (Кн=1, 4) ;
nц- кількість циклів за добу;
r- просування вибою за цикл;
δ- коефіцієнт штучної дегазації, якщо є (δ=0, 6÷0, 7).
Lгаз= 
Прийнята довжина лави L=170 м обрана вірно.
 
2 РОЗРАХУНОК ПРОДУКТИВНОСТІ ОЧИСНОГО КОМПЛЕКСУ
2. 1 Розрахунок продуктивності очисного комплексу
Продуктивність очисних комбайнів визначається загалом кількістю видобутого вугілля в одиницю часу. Розрізняють теоретичну, технічну та експлуатаційну продуктивність очисного комбайна.
Теоретична продуктивність комбайна Qтеор=60•mp•B•Vn•γ т/г; (1. 5)
Де mp- середня розрахункова потужність пласта, м;
B- ширина захвату виконавчого органу комбайна, м; Vn- максимально можлива в конкретних умовах швидкість подачі комбайна, м/хв.
γ- щільність вугілля, т/м3,
mp= (mmin+ mmax) /2= (1, 1+1, 2) /2=1, 15 м
Qтеор= 60•1, 15•0, 8•3, 8•1, 35=283, 2 m/г
Технічне продуктивність комбайна Qтех, (т/г)  (середньо годинна продуктивність за повний цикл виїмки вугілля з урахуванням витрат часу на виконання властивій машині допоміжних операцій та на усунення відмов, пов’язаних з конструкцією комбайна й технологічного схемою його роботи), визначається по формулі:
Qтех=Qтеор •k тех, m/г (1. 6)
Де kтех- коефіцієнт технічно можливої безперервності роботи комбайна в конкретних умовах експлуатації,
kтех=   (1. 7)
T- час продуктивної роботи комбайна під час виймання вугілля за цикл, в.. / цикл,
Т= = 43, 4 хв/цикл (1. 8)
L-довжина очисного вибою, м; Iн- довжина ніш, м.
За час повного циклу роботи комбайна загальні витрати часу на допоміжні операції Tв. о., хв., не сполучені з його роботою складуть:
Tв. о= Tм. о. + Tк. о. + Tз. р. + Tу. н. ; (1. 9)
де Тм. о. – витрати часу протягом циклу на не сполучені маневрові операції (холосте пророблення машин, перегін машини у вихідне положення й т. п.), хв.
При човниковій схемі роботи комбайна Тм. о. =0 хв.
Тк. о. – час, затрачуваний на кінцеві операції (засування комбайна в нішу при подачі на вибій базового конвеєра комплексу, пере встановлення навантажувальних щитків і т. п.) в.. Приймаю Тз. р= 20 хв.
Тз. р. – витрати часу на зміну зношених різців при відомій їхній питомій витраті, хв. :
Тз. р. =mp•γ•L•B•Z•tз. р., хв. (1. 10)
L- довжина очисного вибою, м;
Z- питома витрата різців, шт. /т. При роботі на міцному і дуже міцному вугіллі (Ap> 2, 5 кН/см) Z= 0, 1÷0, 25 шт. /т; в даному випадку по умові Ар= 2, 9 кН/см, отже приймаю Z= 0, 11 шт. /т. ;
tз. р. – час на зміну одного різця, хв. (tз. р. =0, 5 хв.)
Тз. р=1, 15•1, 35•170•0, 8•0, 11•0, 5=11, 6 хв.
Ту. н. – витрати часу на усунення несправностей у роботі комбайна, в.., які залежать від технічної досконалості й надійності машин, визначаються по формулі:
Ту. н. = , хв (1. 11)
де kг- коефіцієнт готовності, що використовується для оцінки впливу рівня надійності гірничих машин на величину їхньої продуктивності й ураховує безвідмовність і ремонтопридатність об’єкта.
Приймаємо значення коефіцієнта kг= 0, 85.
Тун= 7, 7хв
Підставляючи знайдені значення й зробивши перетворення у формулах, одержуємо:
kтех= 
Qтех=283, 2•0, 56=158, 6 m/г
Експлуатація продуктивність Qекс, т/г, визначається з урахуванням всіх затрат часу як на виконання допоміжних операцій, так і на усунення організаційних та технічних неполадок на видобувній дільниці, не пов’язаних безпосередньо з роботою комбайна (обмін вагонетками на завантажувальному пункті, очікування порожняка, відсутність електроенергії, затримка через відставання кріплення, усунення завалів породи тощо) по формулі:
Qекс=Qтеор •kе, т/г
(1. 12)
де kе- коефіцієнт безперервності роботи комбайна в процесі експлуатації в конкретних умовах;
    (1. 13)
То. е. – час усунення експлуатаційних неполадок (час експлуатаційних простоїв), хв., пов’язаних
Фото Капча