Актуалізація розумової діяльності дітей дошкільного віку

Актуальність теми. Проблема активізації розумової діяльності дошкільників на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти є однією з найактуальніших, оскільки успіх навчання залежить не тільки від змісту тих знань, які дитина засвоїла, а й від методів роботи вихователя, від того як формується у дитини відношення до розумової діяльності., до процесу засвоєння знань, що виражається в їх активності. 

Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що без спеціального комплексного впливу розумова активність не переходить в адекватну розумову діяльність, наслідок відсутності керування - зниження ефективності мислення, рівня дитячих домагань. 

Старший дошкільний вік є сенситивним періодом розвитку потреби у пізнанні, тож своєчасне і адекватне опредметнення відповідних інтересів дитини, їх стимулювання у всіх сферах діяльності - найперша умова формування розумової активності. Друга важлива умова - використання педагогами основних психолого-педагогічних теорій навчання. 

Одним із найважливіших факторів активізації розумової діяльності старших дошкільників є розробка і подання їм розумових завдань різного характеру і змісту. У зв'язку з цим для розв'язання проблеми формування розумової діяльності дітей треба звернути увагу на трактування змісту її завдань. 

Розумова діяльність тісно пов'язана з віковими особливостями, і якщо ми хочемо сформувати у дошкільника розумову активність, слід орієнтуватись не стільки на розвиток його розумових здібностей, скільки на рівень особистих якостей, потреб, на особливості загальної активності захопленням вивчення мате­ріалу, прагнення виконувати різноманітні завдання, звертатися до вихователя із запитаннями, прояв самостійності у доборі способів і засобів дій, у досягненні результату, здійсненні контролю тощо. Якщо закладено все це у дитини, то матимемо змогу втілити у життя загальнотеоретичні установки сучасної педагогіки і психології й наповнити реальним змістом навчання дошкільників, подолати розрив у формуванні їхнього мислення і внутрішньої позиції, поєднавши цим інтелект, емоції і розвиток соціальної життєвої позиції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі розумової активності, способам і методам активізації навчальної діяльності були присвячені дослідження О. І. Брєжнєвої [4], Н. Гавриш [8], Н. В. Дметерко [10], І. Любченко [21] та ін. Особливості розвитку розумової активності у дошкільному віці, умови й методи її формування у різних напрямах вивчені на роботах І. М. Білої [3], Г. М. Кваші [14], Л.М. Проколієнко [25]. Однак питання розвитку розумової активності старших дошкільнят у процесі проведення занять у дошкільній установі вимагають подальшої розробки.

М. О. Шопіна [30] внаслідок аналізу різних підходів до визначення поняття розумової активності доходить висновку, що активізація навчально-розумової діяльності – процес, направлений на мобілізацію вчителем (за допомогою спеціальних заходів) інтелектуальних, морально-вольових та фізичних сил дітей, розвиток здібності подолати труднощі, активну самостійну роботу.

Розумова активність за правильної педагогічної організації діяльності вихованців і систематичної і цілеспрямованої виховної діяльності може і має стати стійкою рисою особистості дошкільника і має неабиякий вплив на його розвиток.

Аналіз психолого-педагогічної літератури (В. З. Антонюк [2], Г. Ващенко [6] та інші) засвідчив, що немає єдиного погляду на сутність розумової активності особистості. Деякі вчені (А. М. Богуш [1]) пов’язують її з розумовим напруженням, інтелектуальною діяльністю, інші дослідники (Н. В. Дметерко [10]) – із виявом морально-вольових зусиль. Більшість учених (Т. М. Кривошея [16], К. С. Оче-ретна [23] та інші) розглядають розумову активність як перетворювальну діяльність і творче ставлення індивіда до процесу пізнання.

З опорою на психолого-педагогічні дослідження (А. Є. Чепюк [28] та інші) з’ясовано вікові особливості старших дошкільників (емоційно-образне мислення, мимовільність пам’яті та уваги, допитливість, потреба в активності) та розкрито особливості розумової активності дошкільників як рису особистості дитини, що характеризує її позитивно-емоційне ставлення до розумової діяльності, передбачає інтерес та енергійність у пізнанні нового, а також визначає якість навчальної діяльності дитини (наявність знань про способи розв’язання завдань, прагнення до вибору способів діяльності, здатність до завершеності навчальних дій).

Установлено, що засоби формування розумової активності в науковій літературі розглядаються у вузькому і широкому розумінні. У вузькому розумінні засоби навчання – це матеріальні об’єкти та знаряддя діяльності. А в широкому розумінні мова йде про весь процес навчання і, таким чином, основними засобами розвитку розумової активності виступають: зміст навчального матеріалу, що передбачає використання якісної цікавої інформації, фактів, пов’язаних із закономірностями, з розкриттям причин явищ, наявність нового у змісті матеріалу; форми організації; методи і прийоми навчання; методи контролю навчально-розумової діяльності; сприятливий мікроклімат навчального процесу.

Об’єкт дослідження – методи і засоби активізації розумової діяльності дітей дошкільного віку, зокрема, сюрпризний момент, співпраця.

Предмет дослідження - методичні засади активізації розумової діяльності дошкільників, спрямованої на формування їх елементарних життєвих компетентностей.

Мета роботи - визначення ефективності використання різноманітних форм навчання при формуванні розумової активності старших дошкільників. 

Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження визначено його основні завдання:

• проаналізувати класифікацію засобів активізації розумової діяльності дошкільників;
• узагальнити методи і прийоми активізації розумової діяльності дошкільників;
• емпірично дослідити ефективність методів активізації розумової діяльності дошкільників під час інтегрованих занять.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених у роботі завдань використовувалися такі методи, як аналіз літературних джерел з проблеми дослідження, метод узагальнення і синтезу, методи, пов’язані з розробкою і впровадженням розробленого заняття: спостереження, педагогічний експеримент, опитування та ін.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, загальний обсяг роботи склав 53 аркуші.