Орлан-білохвіст

Орлан-білохвіст – один із не багатьох представників тваринного світу, який не має ворогів у природі. Єдиний його ворог – людина. Вона часто турбує птаха; нищить місця його мешкання; вибирає з гнізд яйця, пташенят; вбиває як могутніх дорослих красенів, так і молодняк, який тільки розпочав своє життя.

У 1950-ті роки люди активно відстрілювали орлана разом з іншими хижими птахами як «шкідливого» представника фауни. Нині його вбивають із різних причин: за те, що він красивий; за те, що їсть рибу та водоплавних птахів. А ще тому, що він великий, і слугує легкою мішенню. Люди творять розправу над величним птахом, не задумуючись про незаконність своїх дій, та про шкоду, яку завдають природі. Адже орлани-білохвости – рідкісні птахи, занесені до Червоної книги України. Окрім того, орлани надзвичайно корисні, бо, живлячись рибою, водоплавними птахами та дрібними ссавцями, зазвичай ловлять хворих, скалічених, або ослаблених особин. Живляться також загиблими тваринами. Таким чином вони виконують роль санітарів водно-болотних угідь, захищаючи їх мешканців від різних хвороб і масової загибелі, а нас – людей, від епідемій, які передаються через тварин.

Браконьєрський відстріл орланів-білохвостів є потужним негативним чинником, який підриває стан популяції рідкісного птаха. Особливо гостро він проявляється в зимовий період, коли орлани скупчуються на водоймах і поблизу них, і стають вразливими. За таких обставин, в боротьбі за орлана-білохвоста важливо зупинити браконьєрське винищення птаха у зимові місяці. Це не проста справа. Її вирішення потребує не одного року кропіткої праці фахівців за участю громад.

Орлан-білохвіст належить до ряду Соколоподібні, родини Яструбові.

Один із найбільших хижих птахів Європи. Маса тіла складає від 3 до 6 кілограмів. Довжина тіла досягає 77-92 см, а розмах крил 200-245 см.

Дорослий птах має буро-коричневе оперення тулуба; голова і шия – світлі, сірувато-бурі; хвіст – короткий, клиноподібний, яскраво-білий; дзьоб – масивний жовтий; лапи – жовті.

Зовнішній вигляд молодих птахів змінюється протягом перших 5 років життя у такій послідовності:

1 рік життя: спина та груди чорно-бурі з білуватими просвітами, голова і шия – чорно-бурі, хвіст – чорно-бурий з білими поздовжніми смугами, дзьоб – чорний з темно-сірим або чорним кінцем. У природі в похмуру погоду птах видається чорним;

2 рік життя: в оперенні присутній коричневий відтінок, на чорно-бурому хвості світлі смужки займають 2/3 площі хвостового оперення, дзьоб – жовтий з темно-сірим або чорним кінцем;

3 рік життя: загальний тон оперення – буро-коричневий, голова і шия світліші за спину та груди, хвіст – білий з темною розмитою смужкою по краю, дзьоб жовтий;

4 рік життя: загальний тон оперення – буро-коричневий, голова і шия світліші за спину та груди, хвіст – білий з невеликою домішкою сірих і бурих розмитих плям (бруднуватий), дзьоб жовтий;

5 рік життя і більше: мають зовнішній вигляд дорослого птаха.

Займає великі території з різноманітними біотопами, але обов’язково такими, які включають великі водойми, а також ділянки старого лісу, або хоча б поодинокі старі дерева.

Живе окремими парами. Гніздиться в лісистій місцевості поблизу водойм. Гніздо споруджує на деревах різних порід (сосна, дуб, вільха та інші), як правило, на великій висоті (від 6 до 30 м від землі), в розвилці стовбура.

Гніздо дуже масивне, побудоване з гілок і вистелене сухими стеблами та кореневищами прибережних рослин, а також мохом, корою, пір’ям. Використовується багато років.

У повній кладці зазвичай 2 яйця: старі самки нерідко відкладають лише 1 яйце.

Гніздитись починає рано. На початок березня уже має кладки. Насиджує 35-45 днів, зазвичай – 37-40 днів. У насиджуванні беруть участь обидва партнери, але самка – більше. За рік виводять 1 виводок.

Статевозрілими птахи стають пізно: самки – на 4-й рік життя, а самці – аж на 6-й рік.

Живиться рибою, водоплавними птахами, дрібними ссавцями. Зазвичай ловить ослаблених, хворих і поранених особин. Також вживає загиблих тварин.

Орлан-білохвіст має широке розповсюдження. Його ареал займає більшу частину Європи й Азії.

В Європі – гніздиться 5-6, 6 тис. пар птахів, зимує – більше 4, 7 тис. особин.

Європейська популяція орлана-білохвоста, яка розповсюджена в північній, східній і центральній Європі, за попередніми оцінками нині складає більше 50% світової популяції виду.

У 50-70-х роках ХХ ст. чисельність виду в Європі знаходилася в депресії.

Із 1980-х років кількість птахів по всій Європі, крім, можливо, Румунії, Болгарії, Греції та Туреччини (Cramp, Simmons, 1980; Tucker, Heath, 1994) почала поступово зростати. По суті, чисельність виду зросла у період між 1970-1990 роками. За винятком кількох країн південно-східної Європи, чисельність зростала в подальшому протягом 1990-2000 років і продовжує зростати й нині.

Існуванню орлана-білохвоста в Україні загрожує ряд негативних чинників:

1. Трансформація біотопів на місцях гніздування виду

У результаті вирубування ділянок зрілого лісу скорочується кількість місць, придатних для гніздування. Молоді та середньовікові насадження не придатні для гніздування виду.

2. Нелегальний відстріл птахів

За період 1989-1998 років відомо про загибель від нелегального відстрілу 13 особин орлана в 5 областях України. За даними опитувань, проведених у Західній Україні в 1985-1986 роках, 80, 4% хижих птахів загинуло від пострілів.

3. Забруднення навколишнього середовища

В Україні дослідження з накопичення орланами шкідливих речовин не проводилися. Враховуючи високий рівень забруднення води важкими металами, цей чинник може мати великий вплив. Ймовірну небезпеку становить забруднення навколишнього природного середовища радіоактивними речовинами, оскільки значна частина орланів гніздиться та зимує в районах із підвищеним рівнем радіації. На півдні країни основною здобиччю орланів є птахи-підранки, тому потенційно в тілі орланів може накопичуватися небезпечна кількість свинцю.

4. Розлякування птахів людиною в період гніздування

Лісогосподарська діяльність людини в період гніздування, особливо на ранній його стадії, призводить до того, що орлани залишають свої кладки яєць. Під час гніздування орлан тісно пов’язаний з різнотипними водоймами – місцями традиційного відпочинку людей. Тому для виду небезпеку становить неконтрольований туризм поблизу водойм.

5. Руйнування гнізд та нелегальна торгівля птахами

Може мати місце ненавмисне руйнування гнізд та збирання яєць колекціонерами. Ймовірно, існує нелегальна торгівля для поповнення колекцій приватних зоопарків і центрів розмноження хижих птахів.

6. Збідніння біотопів перебування виду

Зменшення рибних запасів і чисельності водоплавних птахів може негативно вплинути на чисельність виду.

Орлан-білохвіст – рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Має несприятливий природоохоронний статус в Європі, Категорія SPEC 1 (види, поширені в Європі, які мають несприятливий природоохоронний статус у світі). Включений до Додатку ІІІ Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), Додатку ІІ Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що знаходяться під загрозою зникнення (CITES), Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979).

Україна є стороною всіх перелічених угод. Зараз важливо затвердити відповідний Національний план дій зі збереження орлана-білохвоста і вжити заходів для забезпечення належного його виконання. Впроваджуваний проект зі збереження місць зимівель орлана-білохвоста в Україні робить істотний внесок у виконання Україною своїх зобов’язань у рамках перелічених міжнародних конвенцій та Національного плану дій завдяки організації і проведенню моніторингу, охорони ключових місць зимівель та інформаційно-просвітницької роботи серед широких верств населення.

На сьогодні найбільш пріоритетними заходами для збереження і відновлення популяції є наступні:

1. Сприяння підготовці рекомендацій з ведення збалансованого лісового господарства з урахуванням питань збереження виду. Охорона орлана-білохвоста тісно пов’язана з охороною лісів, у першу чергу стиглих і пристигаючих, яким вид віддає перевагу для гніздування. Необхідно сприяти раціональному використанню лісових запасів із забезпеченням довготривалого існування корінних (первинних лісів, підтримувати лісогосподарську діяльність, яка враховує присутність орлана-білохвоста та інших вразливих видів.

2. Сприяння наданню природоохоронного статусу найважливішим для виду територіям перебування:

2.1. Запобігання руйнуванню гнізд та розлякуванню птахів людиною в місцях гніздування. У місцях гніздування білохвоста, які не мають природоохоронного статусу, необхідно створити заказники або встановити охоронні зони навколо гнізд у радіусі 0, 5 м. У радіусі 200 м від гнізд орланів слід заборонити будь-яке господарювання, включаючи рубки догляду. В гніздовий період потрібно запобігати відвідуванню території туристами в радіусі 1 км від гнізда.

2.2. Сприяння впровадженню збалансованого ведення лісового господарства в місцях гніздування виду з урахуванням питань його збереження, оскільки вид дуже чутливий до чинника розлякування в період гніздування, то на період з 1 лютого до 30 липня повинна бути заборонена будь-яка лісогосподарська діяльність в радіусі 0, 5 км від гнізд орланів. Необхідно виключити вирубування дерев із гніздами.

2.3. Облаштування штучних гніздівель

Побудова штучних гніздівель допоможе, по-перше, привабити орлана на бажану територію (наприклад, об’єкт природно-заповідного фонду) ; по-друге, надасть можливість птахам загніздитися в середньовікових і молодих лісах, де природні гнізда влаштувати неможливо; по-третє, за рахунок штучних гніздівель можна значно зменшити відсоток зруйнованих гнізд і зменшити смертність пташенят.

2.4. Підкормка птахів на місцях гніздівель

Підкормка орланів дозволяє підвищити виживання цьогорічних молодих птахів та знизити вміст пестицидів і важких металів в тілі птахів перед сезоном розмноження (якщо використовувати екологічно чистий корм). Такі роботи бажано проводити в місцях масової зимівлі орланів.

3. Вивчення та моніторинг стану популяцій і біотопів

3.1. Сприяння організації та проведенню моніторингу стану популяції

Встановити розмір гніздової популяції орлана, вести контроль за успішністю розмноження, організувати проведення синхронних зимових обліків орланів, збір пір’я птахів різних пар із метою проведення аналізу на радіохімічне забруднення.

3.2. Сприяння організації та проведенню інвентаризації місць гніздування виду

Необхідно провести інвентаризацію місць гніздування білохвоста. Вона повинна включати інформацію про охоронний статус місця гніздування, детальний опис біотопу, гніздового дерева, існуючих і потенційних негативних чинників.

3.3. Сприяння встановленню причин загибелі дорослих птахів

Орлани, знайдені загиблими, повинні передаватися у відповідні організації та установи з метою проведення їх бактеріологічного та токсикологічного обстеження. Знахідки загиблих птахів із вогнепальними пораненнями повинні документуватися.

3.4. Сприяння вивченню екології виду з метою внесення доповнень в існуючий план дій з його збереження. Сучасна стратегія охорони рідкісних видів базується на виявленні «вузьких» місць в біології цих видів з метою подальшого усунення негативних чинників. Тому необхідним є проведення комплексних досліджень з екології виду: з’ясування вимог до біотопів у місцях гніздування та до гніздових дерев, встановлення термінів розмноження, успішності гніздування, ступеня гніздового консерватизму. З метою з’ясування переміщень молодих і дорослих орланів, розташування місць їх зимівлі необхідно провести кільцювання, індивідуальне мічення криломітками та, можливо, дослідження за допомогою радіотелеметрії.

3.5. Сприяння проведенню інвентаризації місць зимівлі виду та його зупинок під час кочівлі і міграцій

4. Формування позитивної громадської думки

Сприяти підготовці та проведенню інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення рівня обізнаності населення в найбільш важливих для виду місцях перебування з питаннях його збереження. Особливу увагу слід приділяти просвітницькій роботі з мисливцями та рибалками.