Розрахунково-графічна робота з дисципліни «Статистика» №РГР000012

 

 

Питання теоретичної частини:

Статистика продукції, товарів та послуг.

 

Практична частина. Варіант №1:

Побудувати ряд розподілу робочих кожного цеха і всього заводу по кваліфікації (розрядам).

Розрахувати відносні величини структури, які характеризують склад робочих кожного цеху і заводу в цілому по кваліфікації.

Визначити дисперсію тарифного розряду в кожному цеху і по заводу в цілому; середню із цехових дисперсій; міжцехову дисперсію. Пояснити зміст дисперсій. Використовуючи їх, перевірити правило складання дисперсій.

З вірогідністю 0, 954 визначити помилку вибірки для середнього тарифного розряду робочих заводу і для частини робочих, які мають 5-тий розряд. Вказати межі значень цих показників в генеральній сукупності. Якою повинна бути чисельність вибірки, щоб помилка вибірки з цією вірогідністю для середнього тарифного розряду не перевищувала 0, 2?

1. За допомогою графічного метода визначити форму зв’язку між тарифним розрядом і заробітною платою робочих цеха №1 з №1 по №20 включно (п=20).

2. Вичислити параметри рівняння регресії, які характеризують залежність між тарифним розрядом робочих і їх заробітною платою. Пояснити зміст отриманих параметрів.

3. Визначити ступінь тісноти зв’язку між признаками, які ми розглядали.

 

 

Статистика (state – стан) – це сукупність даних спостережень. Статистична сукупність – це, як правило, кількісна оцінка явища, що досліджується, зібрана одночасно з різних джерел в одному місці в різний час (числові значення). Статистика як наука покликана відображати реалії суспільного життя, його проблеми, успіхи і невдачі. Оволодіння методами статистичного вимірювання і аналізу складних суспільних явищ – невід’ємний елемент підготовки висококваліфікованих економістів. У системі економічного навчання місце статистики, як дисципліни, обумовлено її роллю у науковій та практичній діяльності людини. Надмірна централізація статистики в минулому сприяла формуванню відомчої монополії на збір і обробку інформації,   позбавляла статистичні органи аналізу та контролю. Недосконала методологія та прямі приписки зменшували вірогідність офіційних статистичних даних. Низький рівень статистичної роботи не відповідав вимогам життя; фундаментальні методи дослідження і досвід зарубіжної науки недооцінювались. Для того, щоб підняти статистику до сучасного наукового рівня, задовольнити проблеми системи управління та інших соціально-економічних суб’єктів в якісній, різноманітній і своєчасній інформації, потрібна докорінна її перебудова. Статистика має ряд суттєвих специфічних особливостей, що відрізняють її від інших наук. Ці особливості пов’язанні з пізнанням суспільно-економічних явищ і процесів, тобто характеристикою кількісної їх визначеності (характеристика зміни чисельності населення, його структури, випуску продукції в різних галузях народного господарства, чисельності робітників, зміни показників ефективності галузей народного господарства, співвідношення між обсягом виробництва і закупленої сільськогосподарської продукції, тощо). Першочерговим завданням статистики є оптимізація звітності, приведення обсягу інформації до потреб системи управління в умовах переходу до ринкових відносин. Впровадження замість суцільної звітності вибіркових обстежень, одноразових обліків, опитувань призведе до поглиблення аналізу. Це стосується передусім інвестиційних процесів, використання виробничого потенціалу, ресурсозбереження, збалансованості економіки, соціальної сфери, моральних і екологічних проблем. Крім того, слід розширити прогнозні функції статистики. Забезпечення вірогідності і надійності статистичної інформації можливе за умови підвищення наукового рівня всієї статистичної методології, наближення її до методології і стандартів світової практики. Це стосується, зокрема, методології оцінки збалансованості матеріальних і фінансових ресурсів, визначення витрат в народному господарстві, побудови зведених індексів, аналізу динаміки інфляційних процесів і купівельної спроможності грошей, оцінки життєвого рівня населення, обчислення індексів-дефляторів за макроекономічними показниками. Статистика тісно пов’язана з математикою, проте математика користується абстрактними теоремами, які не розглядають співвідношення з реальною дійсністю. Дійсні ж процеси соціальних, економічних та інших явищ вивчає статистика. Це вимагає від неї пізнання складних умов і чинників розвитку явищ і процесів. Реорганізація структур економічних і господарських органів управління, реалізація принципів територіального самоуправління викликають подальший розвиток регіональної статистики, вдосконалення методології міжтериторіальних і міжнародних порівнянь. Основні принципи статистичного дослідження Aрунтується на принципах матеріалізму. Так, статистика вивчає суспільні явища не ізольовано одне від одного, а виходячи з їх взаємозв’язку і взаємозалежності, виділяє різні типи і форми явищ, вивчає особливості їх та оцінює вилив факторів які формують варіацію та динаміку явищ. Суспільні явища розглядаються в їх розвитку, виявляються напрями та тенденції розвитку.. З точки зору обліку та економічного призначення промислова продукція являє собою прямий корисний результат виробничої діяльності промислових підприємств, виражений або у формі продукту, або у формі виробничої послуги (робіт промислового характеру). З цього визначення випливає:

1) продукція є результатом діяльності підприємства, тому сировина або матеріали, що ще не вступили у виробництво, не можуть бути зараховані як продукція цього підприємства, хоч у випадку її реалізації будуть одержані відповідні суми. Аналогічно, якщо яке виробляє верстати, реалізує устаткування, виготовлене на іншому заводі, що стало для нього зайве, то це також не буде враховано як реалізована продукція;

2) продукція є результатом виробничої діяльності промислового підприємства. Тому результат діяльності непромислових цехів підприємства не є промисловою продукцією і обліковується окремо. Так, результати роботи відділу капітального будівництва підприємства по ремонту будинків і споруд, будівництву нових об’єктів потрапляють у статистичні звіти щодо будівництва;

3) у продукцію включають тільки корисний результат діяльності підприємства. Тому брак не