Основні організаційні форми та особливості управління підприємствами споживчої кооперації (на прикладі маркету "Рікос")

- кількість рівнів управління та розподіл працівників між ними;

- інформаційні зв'язки.

3. Теорія менеджменту виділяє два класи організаційних структур управління виробництвом:

- бюрократичні структури.

- адаптивні структури.

4. Проектування та раціоналізація діючих організаційних структур управління можливі лише на чітко науковій методологічній основі, якою є система принципів формування організаційних структур управління.

5. Споживча кооперація – це система споживчих товариств і спілок, що функціонують на певній території. Споживча кооперація України – система всеукраїнського масштабу, центральною спілкою якої є Укоопспілка.

6. Споживче товариство – добровільне об'єднання переважно фізичних осіб, створене за територіальною ознакою на основі об'єднання його членами грошових і майнових паїв для торговельної, заготівельної, виробничої і іншої діяльності з метою задоволення спільних споживчих потреб.

7. Споживча спілка – це добровільне об'єднання споживчих товариств або (і) спілок, яке функціонує на кооперативних засадах.

8. Споживчий кооператив – самоврядне об'єднання, члени якого рівноправні.

9. Кооперація розвивається і функціонує як сукупність кооперативів та їх асоціацій, об'єднаних спільною метою і багатоступеневою залежністю. На жаль, українській кооперації сьогодні ознаки системи ще мало притаманні. Вона розвивається фрагментарно, без належної взаємодії різних видів кооперації і координації їх розвитку. Для неї також характерна обмеженість різновидів кооперативів.

10. Найбільш чисельною поки що є споживча кооперація. Понад 1300 споживчих товариств об'єднані в 244 райспоживспілках, а ті в свою чергу – у 21 облспоживспілці. Вся ця вертикальна структура організаційно оформлена в межах Укоопспілки, яка є членом Міжнародного кооперативного альянсу.

11. Органи управління кооперативу, створення яких передбачено Законами України та розробленими на їх основі статутами такі:

- Загальні збори, на яких кожен член кооперативу має один ухвальний голос незалежно від розміру його паю, а асоційований член – лише право дорадчого голосу.

- Правління і його голова, що обираються на загальних зборах. Правління утворюється лише у кооперативі, до складу якого входить не менше десяти членів. В іншому випадку функції правління виконує голова.

- Ревізійна комісія (або ревізор, якщо в кооперативі менше десяти членів).

- Спостережна рада, яка утворюється, якщо членами кооперативу є понад 50 осіб.

- Виконавчий директор, який не є членом кооперативу, а найманою правлінням особою, що керує персоналом і отримує платню за виконання своїх функцій.

 

 

1. Закон України «Про споживчу кооперацію». – Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992. – N 30. -ст. 414.

2. Примірний статут споживчого товариства // Матеріали XVIII (позачергового) з'їзду споживчої кооперації України. – К., 2000. – С. 115-116.

3. Примірний статут районної спілки споживчих товариств (райспоживспілкп) // Матеріали XVIII (позачергового) з'їзду споживчої кооперації України. – К., 2000. – С. 132-133.

4. Албастова Л. Н. Технология эффективного менеджмента: Учеб. пособ. – М. : ПРИОР, 1998. – 288 с.

5. Виханский О. С. Наумов А. И. Менеджмент: Учеб. для вузов. – М. : Гардарика, 1998. – 528 с.

6. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник – 3-е изд, перераб. и доп. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.

7. Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник. – Львів: БаК, 2001. – 624 с.

8. Кредісов А. І. та ін. Менеджмент для керівників. – К. : Знання, 2000. – 556 с.

9. Курочкін А. С. Керування підприємством. – К. : МАУП, 1998.

10. Мазур М., Скробач В. Кооперативний буквар. – Івано-Франківськ, 1995. – С. 65.

11. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента – М. : Дело, 1992.

12. Основи кооперації: Навч. посіб. / С. Г. Бабенко, С. Д. Гелей, Я. А. Гончарук, Р. Я. Пастушенко. – К. : Знання, 2004.

13. Потребительская кооперация в СССР: Учебник. – М, 1988.

14. Тарнавська Н. П., Пушкар Р. М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 498 с.

15. Управление кооперативным хозяйством: Учебник для высш. кооп. учеб. заведений / А. К. Семенов, В. И. Блистер, В. Т. Жигалов и др. ; Рук. авт. коллектива А. К. Семенов, В. И. Блистер. – М. : Экономика, 1990. – 319 с.

16. Хміль Ф. І. Менеджмент: Підручник для вузів. – К. : Вища школа, 1995. – 351 с.

17. Шегда А. В. Основы менеджмента: Учеб. пособ. для вузов. – К. : Знання, 1998. – 512 с.

 

 

Характеристики раціональної бюрократії

№ п/п. Зміст окремих характеристик

1. Чіткий розподіл праці, що приводить до появи висококваліфікованих спеціалістів на кожній посаді. 

2. Ієрархічність управління, за якої кожний нижчий рівень контролюється вищим і підпорядковується йому. 

3. Наявність системи узагальнених формальних правил і стандартів, що забезпечує однорідність виконання обов'язків. 

4. Об'єктивізм, з яким офіційні особи виконують посадові обов'язки. 

5. Найм на роботу у суворій відповідності до кваліфікаційних вимог. 

 

 

Лінійний тип організаційної структури управління виробництвом