Практикум з філософії

6.Поясніть, який логічний зв’язок існує між ведійськими визначеннями початків буття та вченням про сансару.

7.Давньоіндійські духовні течії та філософські школи:

а) одностайно приймали і схвалювали вчення про сансару;

б) оцінювали перевтілення людських душ як благо та запоруку їх безсмертя;

в) шукали шляхів виходу за межі сансари та подолання закону карми;

г) поділились на протилежні напрями за ознакою прийняття або неприйняття сансари;

д) вважали вчення про сансару виключно релігійною доктриною.

8.Вислів “Правитель завжди буде правителем, слуга – слугою, батько – батьком, а син – сином” виражає:

а) сутність закону карми;

б) сутність дії дао як універсального космічного закону;

в) зміст конфуціанського принципу “виправлення імен”;

г) сутність буддистського розуміння долі;

д) давньоіндійський поділ суспільства на касти.

9.“Нірвана” – це одне із основних понять:

а) буддизму;

б) даосизму;

в) синтоїзму;

г) джайнізму;

д) йоги.

10.В філософії даосизму вихідне поняття “дао” позначає:

а) найперший, невимовний початок буття;

б) основу всього сущого;

в) загальний універсальний закон світобудови;

г) закон людської долі;

д) все вище назване.

11. В якому із напрямів східної філософії стверджується, що буття – це страждання?

А) конфуціанство;

В) чарвака-локаята;

С) даосизм;

D) буддизм;

Е) санкх’я.

12. Філософська концепція Конфуція пов’язана в першу чергу з проблематикою:

A космологічною

B соціальною

C містичною

D гносеологічною

E мистецькою

13. Спробуйте назвати ті сфери та явища життя, в яких можна помітити впливи певних ідей давньосхідної філософії. В яких проявах це відбувається? Як ви до того ставитесь? – Обгрунтуйте свої твердження.

14. Прокоментуйте міркування відомого культуролога ХХ ст., спираючись на приклади із конкретних філософських шкіл Стародавньої Індії: “В Індії ми маємо… традицію, яка є суто метафізичною за своєю сутністю; із нею пов’язані різні способи застосування цієї чистої метафізики до деяких похідних та вторинних галузей самої доктрини, як, скажімо, до космології або до сфери суспільного порядку…” (Р.Генон). Спробуйте навести положення певних філософських шкіл Стародавньої Індії, які підтверджують дане міркування.

15. Прокоментуйте міркування того ж автора, спираючись на приклади із конкретних філософських шкіл Стародавнього Китаю: “В Китаї ми бачимо, як чітка границя проходить поміж метафізичною традицією, з одного боку, та соціальною традицією… На перший погляд вони здаються відмінними та незалежними одна від іншої, проте метафізична традиція, представлена даосизмом, постає розвитком більш ранньої традиції, від якої ведуть початок суспільні інститути…”. Спираючись на знання особливостей розвитку філософської думки Стародавнього Китаю, спробуйте навести приклади, що підтверджують думку автора.

 

Завдання 1. Особливості східного та західного типів філософствування.

Поміркуйте над яскраво виразними та всесвітньо відомими словами Р.Кіплінга (англійського поета та письменника), спробуйте дати їм детально аргументовану оцінку: “Захід є Захід, а Схід є Схід, і з місця не зрушить жоден,

доки не стануть Земля й Небеса на суд – на Страшний - Господень” (“Запад есть Запад, Восток есть Восток, и с места они не сойдут, пока не предстанет Небо с Землей на Страшный Господен суд”).

Уважно перечитайте судження одного із авторитетів в галузі порівняльного аналізу східних та західних цивілізацій – Рене Генона, дайте їм своє тлумачення, оцінку. Уясніть належною мірою зміст цих суджень.

“Ототожнення традиції із цивілізацією в цілому постає абсолютно виправданим тоді, коли мова йде про Схід, оскільки будь-яка цивілізація Сходу, узята в цілому, може по суті розглядатись як традиційна за своїм характером. Що стосується цивілізації Заходу, то вона, навпаки, втратила свій зв’язок із традицією, можна сказати, остаточно, якщо не брати до уваги релігійного елементу, який лише незначною мірою цей зв’язок зберігає. Суспільні інститути, що розглядаються в якості традиційних, повинні бути пов’язаними самим принципом свого існування із певними доктринами, які також постають традиційними незалежно від того, мають вони релігійний, метафізичний чи якійсь інший характер… Щось подібне існувало і в середньовічній Європі,.. проте задля того, щоби така аналогія не завела нас надто далеко, треба відразу додати, що тут метафізика  ніколи не була відокремленою від теології, тобто спеціального призначення в галузі релігії… Вже у греків ритуали та символи, успадковані від давніх традицій, швидко втрачали своє вихідне і точне значення. Через це символи деградували до простих алегорій, а потім перетворились у міфи…” (Р.Генон).

На яких найперших особливостях західних та східних цивілізацій наголошує Р.Генон? Що він вважає засадами традиціоналізму та західного прогресизму?

Прокоментуйте вислів американського мислителя Ральфа Емерсона (ХІХ ст.): “Європа завжди запозичала у східного генія свої релігійні імпульси”. Що цей вислів може додати до наведених раніше міркувань Р.Генона? Як би ви назвали окреслену тут особливість східного та західного типу інтелектуалістики?

У продовження теми порівняння Сходу та Заходу ознайомтесь із ще одним міркуванням: “Людину традиційної культури, що наділена особливим типом свідомості, можна легко вирізнити за чисто зовнішніми ознаками: вона буде, по-перше, ретельно дотримуватись своєї брахми (тут – духовне ядро особистості) та, по-друге, ретельно відтворювати традиційні тексти…” (В.Семенцов).

Як