Шляхи розвитку творчих здібностей молодших школярів

Актуальність теми. Одним з найважливіших завдань педагогічної науки на сучасному етапі розвитку є вирішення проблеми формування творчої особистості, адже розвиток у людей творчого способу мислення давно перетворилося у соціальну необхідність. Нові умови і перспективи розвитку суспільства, загальні тенденції науково-технічного й економічного прогресу висувають все нові й нові вимоги до підготовки підростаючого покоління, що стане в майбутньому запорукою успішного існування людської спільноти.

Між розумінням проблеми і її практичним втіленням у навчальному процесі спеціалізованих програм з розвитку творчих здібностей виникають труднощі, пов’язані насамперед з недостатньою визначеністю теоретичних питань, що врешті викликає значну кількість практичних ускладнень.

Питання про розвиток творчих здібностей дітей шкільного віку досить широко розроблялось у психолого-педагогічній літературі, однак проблема формування творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку є досить широкою і потребує додаткового вивчення.

Молодший шкільний вік у певному розумінні є унікальним, адже багато складових психіки дитини знаходяться в стадії активного формування. Дитину відрізняє підвищена пізнавальна активність, розширення обсягу знань, поява нових мотивів діяльності, що дозволяє займатися самостійною творчою працею. Але головним є те, що саме в цьому віці відбувається інтенсивний розвиток мислення, що визначальним чином впливає на всі інші пізнавальні процеси та інтелект у цілому. Суттєві зрушення відбуваються і в розвитку самосвідомості, відбувається активне початкове становлення особистості. Усе це в комплексі є гарною базою для розвитку творчих здібностей. 

Для дитини молодшого шкільного віку (що являє собою перехід від дошкілля до шкільного періоду) найбільш продуктивним видом діяльності є гра. Особлива роль у розвитку творчості дитини відводиться розвивальним іграм з розгалуженим сюжетом. 

Актуальність проблеми полягає в необхідності висвітлення проблем формування творчої особистості молодшого школяра в сучасному світі.

Об’єктом дослідження є розвиток творчих здібностей молодших школярів в процесі навчально-розвивальної діяльності.

Предметом – особливості формування творчого мислення у дітей молодшого шкільного віку.

Мета роботи – комплексно дослідити особливості розвитку творчого мислення в молодшому шкільному віці, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методики для визначення рівня творчих здібностей молодших школярів під час реалізації навчально-виховного процесу.

Відповідно до об’єкта, предмета, мети визначено такі завдання дослідження:

• проаналізувати особливості мислення молодших школярів і узагальнити теоретичні засади формування творчих здібностей у дітей молодшого шкільного віку;
• розглянути основні підходи до проблеми творчого мислення, їх діагностики й формування;
• визначити психологічні та педагогічні чинники, що впливають на розвиток творчих здібностей в шкільному віці;
• розробити психодіагностичний комплекс для дослідження творчого мислення та творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку;
• визначити умови продуктивного використання методик розвитку творчого мислення в процесі творчого розвитку дітей відповідного віку.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали положення про розвиток дитини Виготського Л. С., Волощука І.С., Ганіна С.А., Гнатко М.М., Заїки Є.В., Левіна В.А., Дяченко О.М.,Костюка Г.С., Музико О.Л., Рагозіної В.В., Юркевича В.С. та інших.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс теоретичних і експериментальних методів. Зокрема застосовувався теоретичний аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення літератури з проблеми дослідження. Це дало можливість визначити ступінь розробленості проблеми. У процесі проведення дослідження, для аналізу результатів і одержання висновків використовувались різні педагогічно-психологічні методики.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблену методику психодіагностики творчого мислення дітей молодшого шкільного віку можна використовувати педагогам та батькам в роботі з дітьми відповідної вікової категорії. 

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 33 найменування.