суспільства з точки зору різних рушійних сил соціального розвитку: це теорія суспільних формацій К.Маркса, теорія соціальної дії М. Вебера, структурно-функціональна теорія Т. Парсонса, теорія обміну П. Блаца і Дж. Хоманса та інші. Вони розкривають природу і зміст економічних, політичних, правових, моральних, релігійних та інших відносин між соціальними суб'єктами. Сукупність усіх означених відносин утворює конкретне суспільство, проаналізувати яке можна за допомогою загальної соціології.
Пошук
Соціологія
Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
212
Мова:
Українська
Знання другого рівня - це спеціально побудовані типології, гіпотези і теорії. У соціології застосовують прикладні методи (наприклад, спостереження, опитування) і загальнонаукові (статистичні). Послідовність прийомів і способів дослідження називається процедурою, що є складовою частиною будь-якого методу. Методика - це реалізація методу в цілому.
Спеціальні соціологічні теорії стосуються окремих сфер суспільного життя, соціальних груп, інститутів і організацій. Наприклад, можуть досліджуватися окремі аспекти соціально-культурного життя. У цьому випадку досліджуються проблеми наслідків виробничої діяльності, соціального захисту населення та їх можливостей у сфері відпочинку, споживання, освіти, побуту тощо.
В залежності від рівня знань, соціологічні знання поділяються на теоретичні і емпіричні. Емпіричні соціологічні знання за своєю організаційною структурою містять у собі елементи теоретичного знання, які необхідні для попереднього аналізу досліджуваного соціального об'єкта й узагальнення отриманих результатів. Грамотне проведення емпіричного дослідження означає наявність професійних навичок і досвіду.
До третього рівня відносяться конкретні соціологічні знання. Варто розрізняти соціологічні і соціальні дослідження. Соціологічні дослідження присвячені вивченню законів і закономірностей функціонування і розвитку різних соціальних суспільств, характеру і способів взаємодії людей на макрорівні соціологічних знань. Конкретні соціальні дослідження націлені на вивчення конкретних форм і умов соціальної взаємодії людей, на отримання фактичного матеріалу, у тому числі й думки громадян про те чи інше явище.
Мета наукового дослідження полягає у тому, щоб на основі використання статистичних даних соціологічних досліджень обробити інформацію і зробити висновки, пов'язані з підвищенням ефективності керування соціальними процесами. Соціолог не замінить економіста, політолога, юриста, у нього свій кут зору. Він досліджує можливості життєдіяльності та соціального самоствердження особистості чи соціальної групи.
Наприклад, знання про соціальний склад населення країни і соціальну структуру суспільства допомагають визначити динаміку розвитку і панівну тенденцію в розвитку суспільства, з'ясувати рольові статуси того чи іншого соціуму. Інша приватна теорія - наукові уявлення, теорії, які належать до політичної соціології. Тут увага спрямована на реальне положення тієї чи іншої групи в системі власних відносин. Для соціолога є важливим знаходження шляхів і способів здійснення суб'єктами політичного процесу своїх прав і обов'язків, достатніх для того, щоб впливати на політичні процеси, що відбуваються в суспільстві.
Найбільш значимими теоріями "середнього рівня" є теорії функціоналізму і соціальної дії Р. Мертона і Т. Парсонса, соціально-психологічні дослідження Г.Тарда і Л.Ф. Уорда, соціально-культурні - Г. Алмонда і П. Сорокіна й інші.
Конкретні соціологічні дослідження (КСД) проводяться у вигляді анкетування, усних опитувань, спостережень та інших форм за різними методиками. Дослідження проводяться як з метою одержання емпіричних даних для приватних теорій, так і для вивчення суспільної думки. Дані цих досліджень можуть бути основою для вироблення рекомендацій щодо вирішення поточних і перспективних задач суспільного і політичного життя, діяльності соціальних груп, трудових та інших колективів, політичних партій і рухів. Головне в КСД - одержання об'єктивної інформації про те, що відбувається в соціальній сфері суспільства. Цей рівень знань отримав розвиток у США і країнах Європи, де він сформував особливу науку - емпіричну соціологію.
3. Як було зазначено раніше, загальнотеоретична соціологія дуже близька за об'єктом пізнання до соціальної філософії. Остання являє собою розділ філософії, який осмислює проблеми змісту і мети існування суспільства, його генезис і перспективи, спрямованість рушійних сил суспільного прогресу зі світоглядної точки зору.
Крім цього, філософія вирішує суспільні проблеми умоглядно, а соціологія - на основі аналізу емпіричних даних.
Що ж до зв’язку між різними науками і соціологією, то найбільш тісний зв'язок існує між соціальною психологією і соціологією. Якщо психологія вивчає людину з позиції індивідуального "Я", то соціологія виходить з колективного "Ми".
Соціологія надає можливості не тільки для всебічного дослідження суспільного життя на основі оперативної інформації, а й для проведення повноцінного аналізу на макро- і мікрорівнях.
Місце соціології в системі суспільних наук визначається, насамперед, її функціями. Пізнавальна функція соціології на всіх рівнях забезпечує приріст нового знання про всі сфери соціального життя, служить надійною методологічною базою для всіх суспільних наук.
Практична функція полягає в тому, щоб на основі емпіричного і теоретичного аналізу соціальних явищ і процесів розробити практичні рекомендації для підвищення ефективності діяльності людей і соціальних інститутів, тобто націлена на поліпшення механізму соціального керування.
Функція соціального контролю дозволяє знижувати рівень соціальної напруги, запобігати соціальній кризі. Ця функція широко використовується органами політичної і виконавчої влади.
Прогностична функція дозволяє сконструювати багатоальтернативну модель розвитку, визначити діапазон можливостей і ймовірних втрат при прийнятті того чи іншого рішення.
Ідеологічна функція, незважаючи на особисті установки вчених, відіграє важливу роль. Навіть цілком позбувшись ідеологічного підходу в конкретних соціологічних дослідженнях, ніхто не зможе гарантувати, що результати не будуть використані в інтересах конкретної політичної сили чи соціальної групи. Соціологічні знання найчастіше використовують для маніпулювання поведінкою людей, формування визначених стереотипів поведінки, створення системи штучних