Специфіка культурологічного знання

Отже, культурологія посідає особливе місце в системі гуманітарних наук. По-перше, вона не повинна обмежуватись лише філософським рівнем розгляду проблем культури, хоч без філософського аналізу неможливе розроблення культурології як науки. Прогрес теорії культури базується на узагальненні досягнень часткових культурознавчих дисциплін – історії культури, соціології культури, етнографії, літературознавства, мистецтвознавства й ін. По-друге, теорія культури може розвиватись лише у процесі взаємодії з іншими гуманітарними, а також природничими та технічними науками. По-третє, теорія культури повинна бути пов’язана з різними сферами соціально-управлінської практики суспільства. Практичне застосування знань з галузі теорії культури спрямоване на виховання в людині цивілізованості, високої культури мислення, гуманізму, моральності.

Доля людської культури і знань про неї залежить від того, чи зуміє людство скористатись закладеним у надрах культури творчим потенціалом і зупинити натиск вандалізму, моральної розбещеності, тоталітаризму, щоб спрямувати суспільне життя в русло всебічного розвитку та соціальної справедливості.

На початку ХХІ ст. можна говорити про культурологічний підхід як такий, що визначає контекст сучасних принципів організації змісту навчання. Усе виявляється не стільки в загальній гуманізації процесу навчання, а насамперед в урахуванні єдності онтогенетичних та філогенетичних процесів. Відповідно, система навчання має стати відтворенням ситуації зростання особистості в культурі і разом з культурою, повторенням процесу культурогенезу на індивідуальному рівні. Так досягається максимальна відповідність змісту навчання психофізіологічним особливостям певного віку людини. Про результативність подібного підходу свідчить позитивний досвід так званої школи “діалогу культур” В. Біблера.

 

1. Хто запровадив термін “культурологія” у науці?
2. Дайте визначення культурології та перелічіть основні завдання, як і ця наука перед собою ставить.
3. Визначте предмет культурологічної науки.
4. На які дві групи поділяють усі культурологічні категорії?
5. Скільки підходів існує у вивченні феномену культури?
6. У чому полягає сутність еволюціоністської теорії культури? Хто з науковців її розвивав?
7. Хто з вчених трактував кожну культуру як “живий організм”, що має свою історію, заперечував існування загальнолюдської культури, доводячи, що всесвітня історія складається з історії восьми замкнених у своєму розвитку великих культур?
8. У чому суть і розбіжності поглядів на культуру представників раціоналістської та ірраціоналістської наукових шкіл?
9. Як трактують культуру представники натуралістичної концепції?
10.  На чому має базуватися прогрес теорії культури?

 

1. Термін культурологія вперше використано:

a. М.Вебером;

b. Л.Уайтом;

c. Дж. Віко;

d. Г.Спенсером;

e. Г.Гегелем.

 

2. Предметом культурології є:

a. історичний аспект культури;

b. загальні закономірності розвитку культури;

c. комунікативний аспект культури:

d. проблеми соціодинаміки культури;

e. ціннісно-смисловий аспект культури.

 

3. Який вчений заперечував існування загальнолюдської культури, доводячи, що всесвітня історія складається з історії восьми замкнених у своєму розвитку великих культур

a.Л.Уайт;

b.К.Леві-Строс;

c.О.Шпенглер;

d.Е.Тейлор;

e.А.Тойнбі.

 

4. Представники якої культурологічної теорії вважають, що культура розвивається від простого до складного і цей процес є безперервним?

a.раціоналістичної;

b.циклічної;

c.соціологічної;

d.психологічної;

e.еволюційної.

 

5. Поняття колективного несвідомого уведене в культурологію:

a. А.Тойнбі;

b. З.Фрейдом;

c. К.Юнгом;

d. Е.Фроммом;

e. М.Фуко.

6. Представниками стуктуралізму є:

a. Г.Спенсер, Е.Тейлор, Л.Морган;

b. З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм;

c. М.Вебер, П.Сорокін, К.Ясперс;

d. К.Леві-Строс, Ю.Лотман, М.Фуко;

e. М.Бердяєв, А.Тойнбі, О.Шпенглер.

 

7. Ідея того, що культура ґрунтується на приборканні людської агресивності та забороні потягів, належить:

a. М.Бердяєву;

b. К.Юнгу;

c. З.Фрейду;

d. Е.Фромму;

e. М.Веберу.

 

8. Французький антрополог К.Леві-Строс розглядає культуру як:

a. сукупність знакових систем і культурних текстів;

b. сукупність знань, вірувань, мистецтва, моралі, законів, звичаїв, засвоєних людиною;

c. систему цінностей;

d. послідовність стадій розумового розвитку людини;

e. систему норм і заборон індивідуальної свободи людини.

 

9. Представниками еволюціонізму є:

a. Г.Спенсер, Е.Тейлор, Л.Морган;

b. З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм;

c. М.Вебер, П.Сорокін, К.Ясперс;

d. К.Леві-Строс, Ю.Лотман, М.Фуко;

e. М.Бердяєв, А.Тойнбі, О.Шпенглер.

 

10. Представники якої наукової школи трактували культурність як синонім розумності:

a.структуралістської;

b.еволюціоністської;

c.антропологічної;

d.ірраціоналістичної;

e.раціоналістичної.

 

 

Мета: визначити сутність поняття “культура”, з’ясувати структуру феномена “культура”; розглянути основні форми культури (елітарна, народна, масова); розкрити суть функцій культури; з’ясувати зміст таких категорій, як “мова культури”, “стилі в культурі”, “початок і буття культури”, “простір і час культури”, “динаміка і логіка культури”; розглянути ранні етапи формування культури.

 

1. Зміст поняття “культура”. Структура та функції культури.
2. Основні форми культури.
3. Сутність культурогенезу.
4. Первісна культура.