Створення педагогічних умов формування особистості студента інженерного спрямування

С. Романова

 

 

Автором науково обґрунтовано педагогічні умови формування особистості студента інженерного спрямування; розкрито особливості навчально-виховної роботи у вищій технічній школі.

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливим науковими чи практичними завданнями. У сучасних соціокультурних умовах великого значення набуває якісна підготовка майбутніх фахівців. Найголовнішою метою освітньої політики вважаємо формування духовності студентської молоді як синтезу високої моральності, духовної культури, потреби в пізнанні та творчості. Принцип духовності стає генеруючим фактором, який актуалізує принципи культуровідповідності, гуманізму, полікультурності тощо. Цей принцип повинен вивести педагогіку вищої технічної школи на новий якісний рівень.

В цьому контексті ВТНЗ має стати осередком духовності, творчою лабораторією, школою гуманних відносин, тому держава і суспільство зацікавлені в викладачах, які здатні зайняти авторську позицію, розкрити та розвинути найкращі риси характеру студентів, творчо з ними взаємодіяти. Головна потреба сучасного вищого технічного навчального закладу – талановиті особистості, яскраві індивідуальності, духовно-обдаровані люди. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. У дослідженнях в галузі теорії виховання та проблем виховання у вищій школі (І. Бех, Є. Бондаревська, Н. Гузій, А. Деркач, І. Ісаєв, В. Кан-Калик, М. Киященко, С. Кульневич, А. Мудрик, Г. Троцко) розроблено теоретико-методологічні засади навчально-виховної роботи зі студентською молоддю у ВНЗ; у працях А. Алексюка, С. Вітвицької, І. Зязюна, М. Нікандрова, В. Сластьоніна розкрито органічний зв'язок професійного, особистісного розвитку майбутніх фахівців.

Деякі питання організації виховної роботи в студентських групах, проблеми адаптації студентів у ВНЗ обґрунтовуються в працях І. Васильєва, С. Гури, В. Демчика, К. Огієнка, С. Селіверстова, Р. Скульського.

Певні аспекти проблеми виховної діяльності у ВНЗ знайшли відображення в дисертаційних дослідженнях О. Безпалько, О. Виговської, О. Гданської, В. Дзюби, Л. Лисенко, Г. Ржевської, І. Соколової та ін.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Виходячи із сучасного трактування історичних закономірностей соціально-економічного та політичного життя країни, усвідомлюємо необхідність розробки й реалізації нових підходів у створенні педагогічних умов формування особистості студента інженерного спрямування. Актуальними залишаються питання формування майбутнього інженера як висококваліфікованого, творчого представника технічної інтелігенції.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Сучасний навчально-виховний процес у вищому технічному навчальному закладі зорієнтований на гармонійне поєднання професійної підготовки фахівця і всебічного розвитку особистості за умов дотримання нормативно-правових документів (Конституції України; Загальної декларації прав людини; Закону України «Про освіту»; Закону України «Про вищу освіту»; Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті; Закону України «Про мову»; Указу Президента України «Про основні напрями реформування вищої освіти в України»; Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний вищий заклад освіти»; Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти; Наказу Міністерства освіти України «Про вдосконалення керівництва виховною роботою в навчально-виховних закладах Міністерства освіти України»; Указу президента України «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян» та інших нормативно-правових документів та методичних рекомендацій. У руслі нормативних документів вищі навчальні заклади мають здійснювати підготовку свідомої національної інтелігенції, сприяти оновленню і збагаченню інтелектуального генофонду нації, вихованню її духовної еліти, примножувати культурний потенціал, який забезпечить високу ефективність діяльності майбутніх спеціалістів. Це може бути досягнуто через:

‒виховання майбутніх спеціалістів авторитетними, високоосвіченими людьми, носіями високої загальної, світоглядної, політичної, професійної, правової, інтелектуальної, соціально-психологічної, емоційної, естетичної, фізичної та екологічної культури;

‒створення необхідних умов для вільного розвитку особистості студента, його мислення і загальної культури шляхом залучення до різноманітних видів творчої діяльності (науково-дослідної, технічної, культурно-просвітницької, громадської, оздоровчо-спортивної, правоохоронної та ін.);

‒збагачення естетичного досвіду студентів шляхом участі їх у відродженні забутих та створенні нових національно-культурних традицій регіону, міста, вищого навчального закладу, розвиток художніх здібностей студентів;

‒формування Я-концепції людини – творця на основі самоосвіти, саморозвитку, самовиховання, самовдосконалення;

‒пропаганду здорового способу життя, запобігання вживанню студентами алкоголю, наркотиків, викоріння шкідливих звичок.

На наш погляд, треба спиратися на постулат, що виховання у вищому технічному закладі не є всесильним, але можливості його величезні. Кожний викладач у максимальній мірі повинен використовувати ці можливості, спираючись на всебічне знання студента, його здібності, якості тощо. Він має виявляти як сильні, так і слабкі сторони вихованця. Для того, щоб боротися з недоліками, які притаманні студентові, необхідно створювати умови для розкриття позитивних рис характеру і розвитку особистості. І в цьому йому може допомогти зовнішній вплив: батьки, сім'я, друзі, викладачі, середовище (природа, умови життя).

Виховному процесу в умовах ВТНЗ притаманний зв'язок з життям, сучасним рівнем соціокультурного розвитку, тому в наш час цільові підходи, ціннісні орієнтації, зміст навчання і виховання, тобто концепція чимало змінилася. Вища школа стосовно методів виховання має різноманітні підходи.

Формування особистості майбутнього спеціаліста - процес безперервний. Він містить як навчальний процес, так і час дозвілля. Нові методи і підходи в технології навчання та виховання дають можливість організувати та реалізувати дозвілля студентської молоді. Своє подальше логічне продовження після навчання виховна робота зі студентами отримує під час дозвілля (робота гуртків при кабінетах і лабораторіях, спортивних клубів, участь у гуртках художньої самодіяльності). Тому є дуже важливим, щоб кількість виховних заходів, що проводиться за участю студентів під час дозвілля, була оптимальною й узгоджувалася із навчальним завантаженням. Слід пам'ятати про те, що студент має право на свій особистий вільний час. Традиційно виховання студентів у ВТНЗ будується на ґрунті органічної єдності навчального і виховного процесу. Разом із тим необхідним і правомірним є його розподіл за такими напрямками: виховання в процесі навчання і виховання під час дозвілля – у зв'язку з об'єктивним існуванням двох форм вузівської діяльності: власно освітньої і соціальної у широкому розумінні змісту освіти. Цим напрямкам притаманні специфічні завдання, зміст, засоби і форми.

Найбільш поширені та ефективні моделі виховного процесу виділяють три групи властивостей і якостей – загальнолюдські, громадські, професійні. Модель виховання студентів у ВТНЗ базується на збалансованості формування у студентів професійних (специфічних) цінностей і загальних (неспецифічних, загальнокультурних). При цьому необхідно враховувати той факт, що на першому місці разом із комплексом професійних знань посідає комплекс професійних здібностей особистості, а також рівень розвитку загальної культури майбутнього спеціаліста.

Студентські роки – це період становлення особистості, професійної підготовки майбутніх спеціалістів; це час для перегляду системи цінностей, укріплення здоров'я та фізичних сил. Викладачі, які працюють у вищих технічних закладах освіти, зобов'язані добре уявляти особливості та можливості цього періоду в житті студентів, в їх професійному і громадському становленні, а також безпосередньо свою роль в цих процесах, зокрема у розв'язанні завдань навчально-виховної роботи. Умовно формування особистості спеціаліста, його розвиток і виховання можна розподілити на три етапи: 1) довузівський; 2) період навчання у ВНЗ; 3) після вузівський. Кожний з етапів має свої особливості та тривалість. На першому етапі вирішальну роль грає сім'я й організовані форми виховання, що забезпечують педагоги-професіонали. На другому етапі вплив сім'ї дещо зменшується, організоване виховання стає не таким різноманітним, але більш інтенсивним, посилюється роль самовиховання, підвищується вплив на особистість студентського колективу, виховання набуває рис професійної спрямованості. Третій етап характеризується насамперед самовихованням, зовнішній вплив стає менш ефективним, посилюється самоорганізація індивіда, змінюється система цінностей взагалі. Якщо перший етап охоплює 18 років, другий – 5, то третій – майже усе життя по завершенню вищого навчального закладу.

Навчально-виховна робота у вищому технічному навчальному закладі, як самостійна категорія, має власну мету-розвиток особистості майбутнього інженера, його індивідуальності. На її основі у студентів формуються певні якості, цінності, вміння та знання щодо обраної професії, які згодом стануть у пригоді.

Вирішення цих завдань пов'язане зі створенням у вищому навчальному закладі особливої атмосфери духовності, виховного середовища як найважливішого фактору формування професійної спрямованості особистості студента, розвитку професійних навичок, захоплення фахом, спрямуванням до саморозвитку та самовизначення.

Щоб організувати навчально-виховний процес у вищій технічній школі, необхідно комплексно підійти до цього питання, залучити до роботи усі ланки педагогічної діяльності з молодим поколінням. У формуванні майбутнього спеціаліста необхідно урізноманітнювати, удосконалювати форми і методи навчально-виховного впливу, використовувати й знаходити більш ефективні прийоми індивідуального підходу до особистості, як того вимагає сьогодення.

Усвідомлюючи значущість професійної підготовки студентської молоді інженерного спрямування, патріотичне й національне виховання, загальнолюдські норми моралі, ми повинні акцентувати увагу на тому, що навчально-виховна робота у ВТНЗ суттєво відрізняється від діяльності педагогічних вузів. Педагогічний процес у вищій технічній школі спрямована на формування технократичного мислення студентів, їх професійні обов'язки, корекція поведінки майбутньої технічної еліти.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Насправді, досить важко вирішити питання навчання та виховання традиційними методами у вищих технічних навчальних закладах, тому що в умовах євроінтеграції підвищується самостійність студентів, виховні функції викладача ВТНЗ включають індивідуальну роботу з кожним студентом. Ми чекаємо на велику роботу щодо удосконалення педагогічного процесу у вищій технічній школі. Але під час перехідного процесу ми не можемо знищити всі надбання і досвід у проведенні навчально-виховної діяльності в минулі роки. У нас є багато цінного, чого не можна загубити. У формуванні майбутнього фахівця потрібно постійно урізноманітнювати та удосконалювати форми і методи педагогічного впливу. Інженерно-технічна діяльність покликана забезпечувати науково-технічний прогрес, розв'язання глобальних проблем людства, тому що на вищий технічний навчальний заклад покладено велику місію – розвивати українську сучасну й майбутню економіку і виховувати гідний кадровий потенціал.

 

 

1.Мангутов И. С. Инженер: социолого-экономический очерк. – М. : Сов. Россия, 1980. – 288с.

2.Ніколаєнко С.М. Про стан і перспективи розвитку вищої освіти в Україні: Доповідь Голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти на парламентських слуханнях 13 травня 2004 року//Освіта і управління. – 2004. -T. 7. -NQ1. -C. 49-58.

3.Пионова P. C. Педагогика высшей школы: Учеб. пособие: Мн. : Университетское, 2002. – 256 с.

4.Цінності освіти і виховання І За заг. ред. О. В. Сухомлинської. -К., 1997. – 224 с.