розділі представлені результати експериментальних досліджень процесу виконання комплексу внутрішніх опоряджувальних робіт. Метою виконання досліджень було вивчення впливу застосування сучасних матеріалів та інструментів на трудомісткість, тривалість та вартість робіт, технологічні та організаційні процеси виробництва опоряджувальних робіт в умовах обмеженості загального часу виконання робіт, а також обґрунтування необхідності вдосконалення існуючих організаційних заходів.
Пошук
Вдосконалення методів організації та технології внутрішніх опоряджувальних робіт
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
Дослідження проводилися на ряді об'єктів житлового призначення протягом восьми місяців. За цей час вдалося охопити весь комплекс внутрішніх опоряджувальних робіт, а також встановити вплив застосування сучасних матеріалів та інструментів на тривалість робіт.
Спостереження за роботою будівельників проводилися з використанням методів хронометражу і фотографування робочого дня.
Для отримання ймовірнісної характеристики точності оцінювання отриманих при хронометражних спостереженнях даних використаний метод довірчих інтервалів з коефіцієнтом довіри 0, 9.
Результатом обробки даних хронометражних спостережень стало отримання даних про час виконання окремих операцій, час простоїв та їх причини; запропоновані рекомендації щодо вибору технологічної схеми виробництва підготовчих робіт відносно початкового стану конструкції; отримані техніко-економічні показники окремих видів робіт.
Спостерігається зниження трудомісткості робіт на 15-24% для робіт з улаштування цементної стяжки, влаштування двосторонніх гіпсокартонних перегородок типу «KNAUF» по металевому каркасу, високоякісного забарвлення стін водоемульсійними составами по гіпсокартонним листам; на 32% – для робіт з улаштування покриттів з керамічних плит на цементному розчині.
Визначено трудомісткість робіт, не представлених в нормативних документах: трудомісткість робіт з монтажу гіпсокартонних листів на монтажному клею становить 44, 84 люд. -год, улаштування покриттів з ламінату – 22, 22 люд. -год.
Зниження трудомісткості як основного критерію ефективності виконання робіт дає можливість скоротити кількість робітників у складі робочої ланки, не погіршуючи при цьому якість і не збільшуючи тривалість робочого процесу.
При аналізі існуючих технологічних і організаційних заходів, які мають місце при виконанні внутрішніх опоряджувальних робіт у житлових приміщеннях, було виявлено значне розходження між нормативними та експериментально одержаними даними. Для вирішення цієї проблеми були розглянуті два види робіт: вирівнювання стін шляхом установки гіпсокартонних листів на монтажному клею та шпаклювання стін як найбільш розповсюджених видів робіт з вирівнювання стін та перегородок. Для кожної з робіт були складені технологічні інструкції, які визначають вплив застосування сучасних матеріалів та інструментів на процес виробництва внутрішніх опоряджувальних робіт.
Зміна трудомісткості в процесі виробництва робіт з вирівнювання стін і перегородок при однакових обсягах робіт відбувається за рахунок зміни обсягу монтажного клею, необхідного для виконання робіт на заданій площі. Це обумовлюється відхиленням конструкції від проектного положення (перепади висот, кривизна поверхні).
В залежності від величини відхилення стіни (перегородки) від проектного положення виконують один з двох видів маяків – суцільний або точковий.
Вибір виду маяків визначається, виходячи з відстані між внутрішньою поверхнею гіпсокартонних листів і максимально віддаленою від неї точкою на поверхні конструкції (Lmin) (табл. 1).
Таблиця 1
Визначення виду маяків
Зміна трудомісткості робіт у процесі шпаклювання поверхні відбувається в залежності від матеріалу поверхні, наявності шва між частинами конструкції і за рахунок зміни кількості шарів шпаклювальної суміші.
Для визначення тривалості технологічного простою, необхідного для повного висихання монтажного клею (t), в період виконання робіт з влаштування маяків враховуються обсяги суміші, яку наносять на поверхню, що вирівнюють.
Для визначення тривалості висихання монтажного клею відносно величини відхилення конструкції від проектного положення при влаштуванні суцільних та точкових маяків рекомендується використовувати наступну формулу:
Для визначення загальної тривалості робіт (t/) слід враховувати також час окремих операцій і технологічних перерв. У разі влаштування точкових маяків для визначення використовуваного об'єму монтажного клею слід враховувати товщину листів гіпсокартону (ГКЛ) (12, 14, 16 мм) на 1 м. п. поверхні (рис. 1).
Для визначення повної трудомісткості робіт з вирівнювання поверхонь стін та перегородок шляхом монтажу листів гіпсокартону на монтажному клею рекомендується враховувати отриманий експериментальним шляхом час роботи (Чроб) (табл. 2).
Для визначення загальної тривалості шпаклювальних робіт слід враховувати наявність шва між частинами конструкцій, а також властивості шпаклювальної суміші. Використання в роботі дрібнозернистих шпаклювальних сумішей дозволяє скоротити кількість шарів, що наносять.
Рис. 1. Математична залежність загальної тривалості процесу вирівнювання поверхонь стін від величини відхилення конструкції від проектного положення
Таблиця 2
Розрахунковий час для операцій з вирівнювання стін і перегородок шляхом монтажу гіпсокартонних листів на монтажному клею
Для визначення трудомісткості шпаклювальних робіт рекомендується враховувати отриманий експериментальним шляхом час роботи (Чроб) (табл. 3, 4).
У четвертому розділі визначено ефект від впровадження сучасних матеріалів, технологій та інструментів в процес виробництва внутрішніх опоряджувальних робіт з урахуванням основних факторів, що впливають на основі техніко-економічні показники робіт, такі як тривалість, трудомісткість, вартість.
Таблиця 3
Розрахунковий час проведення робіт зі шпаклювання стін
Таблиця 4
Найменування операцій
Для визначення оптимальної кількості робітників у складі робочої ланки для виконання внутрішніх опоряджувальних робіт на різних площах приміщень і при обмеженому загальному часі виконання робіт були зіставлені коефіцієнти корисної роботи (К) бригадами різної чисельності за наступною формулою:
, (2) де Tф – фактичний час роботи, год;
Tр – розрахунковий час роботи, год.