Виховна робота: методологія, організація і методика

По-перше, глибоке вивчення й осмислення офіцерами, прапорщиками (мічманами) і сержантами (старшинами) Військових статутів Збройних Сил України, військового законодавства України та права, наказів Міністра оборони України про зміцнення військової дисципліни та інших;

По-друге, регулярну роботу посадових осіб у підпорядкованих їм підрозділах по всебічному вивченню стану служби військ, військової дисципліни та правопорядку, виконання у повсякденній життєдіяльності вимог законів, статутів, наказів і директив Міністра оборони України та інших керівних документів; наданню практичної допомоги в знятті напруги у військових колективах та забезпеченні стабільного морально-психологічного стану особового складу.

Морально-психологічний стан особового складу – це ступінь загальної готовності військовослужбовців, військових колективів до активних дій по виконанню поставлених задач. Він забезпечує інтелектуальну, емоційну та вольову єдність особового складу.

В воєнний час морально-психологічний стан проявляється в боєздатності підрозділів і частин (кораблів), результатах їх бойових дій. При наявності високого морально-психологічного стану вони здатні тривалий час успішно вирішувати покладені на них бойові задачі. В мирний час важливішим показником морально-психологічного стану особового складу є успішність виконання навчально-бойових завдань, якість несення бойового чергування, повсякденна бойова готовність, організованість і дисципліна;

По-третє, заслуховування звітів командирів підрозділів й інших посадових осіб про стан військової дисципліни, їх особистий внесок у її зміцнення. При цьому (так, як і при роботі в підлеглих підрозділах) звертається увага на всі основні напрями зміцнення військової дисципліни та її морально-психологічного забезпечення:

• підбір, розстановка, навчання і виховання кадрів (офіцерів, прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин і активістів);
• контроль за діяльністю кадрів, виконанням ними своїх службово-посадових обов’язків та надання їм практичної допомоги;
• вивчення та аналіз морально-психологічного стану особового складу; планування, підготовка й проведення необхідних заходів щодо його підвищення й підтримання на належному стабільному рівні;
• національно-патріотичне, правове, військове, морально-етичне, естетичне, екологічне і фізичне виховання військовослужбовців;
• морально-психологічний супровід повсякденної життєдіяльності підрозділів;
• своєчасне, повне і якісне доведення до військовослужбовців встановлених норм речового, харчового, фінансового, медичного й інших видів забезпечення;
• підтримання статутного порядку в частині (на кораблі) і підрозділах, чітка організація бойового вишколу особового складу та служби військ. Під цим розуміється постійна чітка регламентація по місцю і терміну повсякденної діяльності військовослужбовців, військових колективів у суворій відповідальності з вимогами військових статутів, наказів Міністра оборони України.

Виховна роль міцного статутного порядку полягає в тому, що він забезпечує найкращі умови для бойової і гуманітарної підготовки воїнів, для виконання покладених на них задач та обов’язків. Статутний порядок повсякденно, в кожну годину і хвилину, повсюди і в усьому спонукає кожного військовослужбовця виконувати певні правила, узгоджуючи свої дії та поведінку із вимогами статутів, із регламентом, який затверджений старшим начальником. Систематична постійна повторювальна дія, яка протікає у встановленому порядку і в суворо визначений час, сприяє формуванню у воїнів стійких звичок організованості, пунктуальності, бездоганної поведінки.

Існує закономірність: чим суворіше дотримується статутний порядок від підйому до відбою, тим міцніша дисципліна, вища організованість. І навпаки, там, де допускаються відступи від військового порядку, частіше бувають усякого роду провини, аморальні явища і навіть надзвичайні події.

Затвердженню статутного порядку, вихованню дисциплінованості безпосереднім чином сприяє добра організація бойового вишколу воїнів. Кожне заняття, при відповідній його підготовці і проведенні, може бути не тільки уроком бойової майстерності, але і уроком дисциплінованості. Ось чому слід звертати увагу на всі елементи заняття: його пунктуально чіткий початок і кінцівка, ясність і конкретність у постановці учбових задач, зовнішній вигляд військовослужбовців і суворе дотримання встановлених правил поведінки, вимогливість керівника до себе і тих, хто навчається.

Велике значення має продумане організаційно-методичне забезпечення занять, вивчення особовим складом настанов, тактичних нормативів, проведення показних занять, обмін досвідом бойової роботи спеціалістів, ретельна підготовка техніки, організація постійного і дієвого контролю за виконанням кожним військовослужбовцем своїх функціональних обов’язків та статутних норм.

Важливою умовою зміцнення військового порядку, який активно формує дисциплінованість військовослужбовців, є правильна організація служби військ. Служба військ включає широкий комплекс заходів, які забезпечують підтримання в частинах, на кораблях і в підрозділах високого рівня дисципліни, організованості і порядку, створення необхідних умов для бойової і гуманітарної підготовки особового складу, всієї його життєдіяльності.

Умови можуть бути сприятливими і несприятливими.

Сприятливі умови – це така обстановка, яка формує і зміцнює позитивне відношення особового складу до повсякденної діяльності військ (сил), навчально-виховного процесу, вимог статутів, наказів, директив і розпоряджень командирів та начальників.

Досвідчені командири (начальники), їх заступники з виховної роботи знають, що не стільки заходи виховують воїна, як умови, в яких він знаходиться. Тому вони в першу чергу створюють виховні, дисциплінуючи умови, а вже потім проводять необхідні заходи.

Несприятливі умови – це така обстановка, яка негативно впливає на бойовий дух і морально-психологічний стан військовослужбовців, не сприяє мобілізації їх духовних і фізичних сил на вирішення задач бойового вишколу, зміцнення дисципліни, порядку й організованості, бойового чергування, внутрішньої, вартової і гарнізонної служб, підвищення боєготовності та боєздатності підрозділів і частин (кораблів).

Таке трапляється там, де офіцерський склад як слід не згуртований і в своїй більшості не налаштований на добросовісну службу, де допускаються факти зловживання службовим становищем, нецензурщини, пияцтва, нестатутних взаємовідносин між начальниками і підлеглими, старшими і молодшими тощо.