Законодавство України про охорону праці

Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виробництва, на якому застосовуються радіоактивні матеріали, а додатковим обов'язковим об'єктом – життя та здоров'я особи.

Оскільки законодавчо встановлені спеціальні правила ядерної і радіаційної безпеки на виробництві фактично зводяться до правил проведення робіт з радіоактивними матеріалами, доступу до них, їх зберігання, використання, утилізації, є підстави вважати, що предметом цього злочину є радіоактивні матеріали.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил ядерної або радіаційної безпеки; 2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіянням шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 274), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч2 ст. 274); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також

4) місцем вчинення злочину.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки може бути вчинено шляхом дії – виконання дій або бездіяльності, і полягає, зокрема, у: допуску до робіт в умовах радіоактивного випромінювання працівників, не забезпечених засобами дозиметричного контролю; непроведенні дезактивації обладнання; порушенні порядку утилізації відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання; використанні ядерної енергії без отримання належних дозволів, передбачених законом.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 274.

Наслідки, причинний зв'язок, суб'єкт, суб'єктивна сторона та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 274, аналогічні відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 272 (про їх поняття див. коментар до цієї статті) [2].

Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека використання промислової продукції та безпечне використання будівель і споруд, а додатковим обов'язковим його об'єктом – життя та здоров'я особи.

Предметом злочину є: 1) промислова продукція; 2) будівлі і споруди.

Промислова продукція – це продукти діяльності, створені для задоволення потреб інших людей, суспільства в цілому в умовах машинного високотехнологічного, як правило масового, виробництва. Для промислової продукції (на відміну від кустарних виробів, експериментальних зразків, результатів навчальних вправ чи наукових дослідів) характерним є її виготовлення в умовах налагодженого виробництва, з використанням відлагоджених технологій, за наявності креслень та іншої нормативно-технічної документації, контролю за якістю тощо. До промислової продукції належать засоби виробництва і товари народного споживання як створені заново, так і реконструйовані чи такі, що пройшли ремонт в заводських умовах.

Будівлі і споруди – це будь-які штучні, створені людьми будівельні об'єкти – житлові будинки, склади, цехи, мости, тунелі тощо. Великі масштаби і вартість будівель і споруд, їх значення для задоволення різноманітних потреб, те, що ними користується багато людей, обумовлює необхідність дотримання спеціальних вимог щодо проектування, самого будівництва, а також експлуатації.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням у вигляді порушення правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд; 2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 275), або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 275); 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також часом вчинення злочину.

Порушення вказаних правил, може бути вчинене шляхом дії або бездіяльності і може полягати у: даванні вказівки про виготовлення промислової продукції з матеріалів, заборонених для використання через високу токсичність, легкозаймистість; дозволі на зменшення товщини несучих стін в ході проектування будинку; відсутності контролю за діями інших працівників тощо.

Не охоплюються об'єктивною стороною розглядуваного злочину діяння, вчинені в ході утилізації продукції, демонтажу будівель і споруд.

Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних в ч. ч. 1 і 2 ст. 275.

Наслідки, причинний зв'язок, суб'єкт, суб'єктивна сторона та кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 275, аналогічні відповідним ознакам злочину, передбаченого ст. 272 [2].

 

 

Розглянувши дану тему можна дійти висновку, що незадовільний стан умов і безпеки праці, високий рівень виробничого травматизму і професійних захворювань обумовлюється сьогодні комплексом об’єктивних і суб’єктивних причин.

Серед найголовніших з них є численні порушення чинного національного законодавства про охорону праці – з одного боку, та наявність ряду суттєвих недоліків у цьому законодавстві – з іншого боку. Зрозуміло, що досягти істотного поліпшення ситуації з охороною праці можна лише за умови, коли одночасно із заходами щодо забезпечення поступового зростання економіки держави буде вжито ефективних заходів до усунення зазначених недоліків за обома напрямами.

Серйозну тривогу викликає стан охорони праці у сфері малого бізнесу: на приватних, орендних, малих підприємствах, у кооперативах та фірмах, де працюють понад сім мільйонів чоловік, служби охорони праці практично відсутні, а умови і стан безпеки праці постійно погіршуються.

Чинне законодавство не досить повно і комплексно охоплює проблему безпечності промислової продукції, що є технічними засобами праці.

Потребує суттєвого поліпшення робота органів державного управління охороною праці на всіх рівнях. Ряд міністерств та відомств не реалізують повною мірою повноважень, наданих їм статтею 40 Закону України «Про охорону праці», посилаючись на втрату важелів впливу на підвідомчі підприємства за нових умов господарювання. Але при цьому забувається той факт, що доцільність їх збереження як структури державного управління визначається саме їх спроможністю надавати суб’єктам господарювання необхідної допомоги і впливати на стан справ на місцях.

Протягом останніх років постійно зростають ризики виникнення техногенних аварій і катастроф, загибелі або травмування чи заподіяння шкоди здоров’ю громадян в наслідок недосконалості техніки і технологій, зношеності застосовуваних машин, механізмів, устаткування та інших технічних засобів праці, масових порушень експлуатації цих засобів, недоліки у нормативно-технічній документації, в організації державного нагляду та контролю за виконанням вимог безпеки на всіх стадіях життєвого циклу промислової продукції, у проведенні її перевірки, випробувань, експертизи, сертифікації.

 

 

1. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Укладачі: В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 1200с.
2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України 3- тє вид; переробл. та доповн. (за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка.) К. : Атіка, 2003. – 1056 с.
3. Кримінальний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. Станом нам 1 грудня 2005. – 172с.
4. Законодавство України про адміністративні правопорушення. Адміністративний кодекс України. Нормативно-правові акти / Упоряд. : В. С. Ковальський, Л. П. Ляшко. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 432с.
5. Трудове право України: Навч. Посібник. – К. : Атіка, 2007, – 312с.
6. Науково практичний коментар до законодавства України про працю (В. Г. Ротань, І. В. Зуб, Б. С. Стичинський. -8-е вид.; доп. і перероб. – К. : Видавництво А. С. К; 2007. – 944с. - (Нормативні документи та коментарі).
7. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. – №12: Охорона праці в Україні. – 400с.
8. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р.
9. 9. Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 р.