Зведення і монтаж будівель і споруд

Предмет:

Будівництво

Тип роботи:

Методичні вказівки

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

style="text-align: center;">

Рис. 2. Схема для визначення технічних характеристик баштового крана

а) Стріловий самохідний кран з гуськом

б) Стріловий самохідний кран без гуська

Рис. 3. Схеми для визначення технічних параметрів стрілового самохідного крана

Вибір самохідних стрілових кранів за технічними параметрами.

До технічних параметрів крана, що впливають на вибір його марки для виконання робіт, відносяться:

1. Необхідна вантажопідйомність , що визначається за формулою:

де – маса елемента, що монтується, т;

– маса вантажозахватних пристроїв, т.,

– маса такелажного оснащення, що навішується на елемент (драбини, огорожі і т. і.) т.

2. Висота пiдйому гака ; що визначається за формулою:

де – перевищення монтажного горизонта (опори, на яку монтується розрахунковий елемент) над рівнем стоянки крана, м;

– висота елемента в монтажному положеннi, м;

- запас по висотi між монтажним горизонтам і низом елемента, що монтується, для забезпечення безпечного виконання робіт (не менше 1, 0м), м;

– висота стропування (від верху елемента до гака крана), м.

3. Довжина стріли без гуська.

Для визначення довжини стріли попередньо визначаємо оптимальний кут нахилу стріли до горизонту

де - довжина вантажного поліспаста крана (від 2 до 5м) ;

– довжина (або ширина) збірного елемента, м;

– відстань від краю елемента до осі стріли крана (1, 5 м) ;

α – кут нахилу осі стріли крана до горизонта, градусів.

де – відстань від осі кріплення стріли до рівня стоянки крана, м.

4. Виліт стріли крана

де – відстань від осі обертання крана до осі кріплення стріли (1, 5 м).

Для кранів, обладнаним гуськом (рис. 3 а), довжина стріли

де - відстань від осі обертання гуська до рівня стоянки крана, м.

Виліт гака гуська

де довжина гуська від осі повороту до осі блока, м;

кут нахилу гуська до горизонту, градусів.

4.2.1.2. Вибір баштових кранів за технічними параметрами:

2. Висота пiдйому гака ; що визначається за формулою:

3. Виліт гака:

де ширина підкранової колії, м;

відстань від осі підкранової рейки, найдлижчої до виступаючої частини будинку, м;

відстань від центра ваги елемента до виступаючої частини будинку зі сторони крана, м.

Умовні позначення відповідають прийнятим при розрахунках параметрів самохідних стрілових кранів.

4. 2. 2. Техніко-економічне порівняння монтажних механізмів

Для кожного крану визначають:

де - собівартість монтажу 1 т конструкцій;

- нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень (в будівельній промисловості приймають рівним 0, 15) ;

- питомі капітальні вкладення.

Визначають собівартість монтажу 1 т конструкцій:

де - коефіцієнт накладних витрат на експлуатацію машин;

- собівартість машино-зміни крана для даного потоку;

- нормативна змінна експлуатаційна продуктивність крана на монтажі конструкцій даного потоку, т/зм;

В свою чергу,

де – загальна маса елементів у розглянутому потоці, т;

- кількість машино-змін крана для монтажу конструкцій даного потоку.

Визначають питомі капітальні вкладення

де – інвентарно-розрахункова вартість крана;

– число годин роботи крана в зміну (приймають 8г), г;

– нормативне число годин роботи крана в році, г.

4.2.3. Поперечна та поздовжня прив’язка шляхів руху крана

Поперечна прив’язка, тобто відстань від осі підкранової колії до стіни будинку, який зводиться визначається згідно формули:

де - мінімальна відстань від осі підкранової колії до зовнішньої грані споруди, м;

радіус поворотної платформи крану (або другої виступаючої частини крану), приймають згідно технічної характерситики крану, м;

безпечна відстань, мінімально допустима відстань від виступаючої частини крану до габариту будинку, штабелю і т. п., приймають 0, 7 м на висоті до 2 м, і 0, 4 м на висоті більше 2м.

Для визначення крайніх стоянок крану графічним методом послідовно роблять засічки на осі пересування крану з крайніх кутів зовнішнього габариту будинку розміром максимального вильоту гака. Таким чином отримуємо крайні стоянки крана.

Рис. 4. Схема розміщення крайніх стоянок крана

Довжина підкранової колії:

де відстань між крайніми стоянками крана;

база крана;

довжина гальмівного шляху крана (1, 5м) ;

відстань від краю рейки до тупикового упору (дорівнює 0, 5 м).

Визначену довжину підкранової колії корегують у бік збільшення із урахуванням кратності довжини ланки колії, тобто 12, 5м. Мінімальна довжина колії, з якої, згідно правил Держмісттехнагляду, дозволяється експлуатувати баштовий кран, повинна бути не менше 25 м, тобто дві ланки, та відповідати умові:

де 12, 5 – довжина ланки підкранової колії

4.3. Тимчасові внутрішньомайданчикові дороги

Головним джерелом зменшення тимчасового дорожнього будівництва є максимальне використання постійних доріг. Проектування будівельних автомобільних доріг в складі схем виконання робіт виконують в такому порядку:

розробляють схему руху транспорту і розміщення доріг в плані;
визначають