Безпека життєдіяльності та цивільна оборона

Хімічну зброю застосовували в Ірано-Іракській війні у 80-х pоках. Після операції «Буря в пустелі» (1991), іракський диктатор Саддам-Хусейн для при-боркування повстань в країні, застосувавши хімічну зброю, повністю винищив курдське село з чисельністю жителів понад 5 тис. осіб.

У січні 1993 р. в Парижі прийнята Міжнародна конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та її знищення. Однак її на землі ще дуже багато, тому не усунута і можливість її застосування. Так, в березні 1995 р. представники релігійної секти Аум Сенрікьо застосували в Токійському метро проти мешканців міста хімічну зброю – газ нервово-паралі-тичної дії на зразок зарину, внаслідок чого декілька тисяч людей отримали серйозні ураження, 13 осіб загинуло.

Отже хімічна зброя – це зброя масового ураження, дія якої ґрунтується на використанні бойових токсичних хімічних речовин – бойових отруйних речовин (ОР), токсинів, фітотоксикантів і сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР).

Бойові властивості хімічної зброї:

1)хімічна зброя має здатність вибіркової дії – вражає людей, тварин і рослини без знищення матеріальних цінностей;

2)біохімічний механізм вражаючої дії на живий організм;

3)висока токсичність хімічних речовин, що викликає тяжкі й смертельні ураження;

4)здатність проникати в укриття, сховища, споруди, техніку й вражати людей, які там знаходяться;

96

 

5)великі масштаби застосування;

6)довготривалість вражаючої дії отруйних речовин у повітрі й на місце-вості;

7)труднощі з визначенням факту застосування ворогом хімічної зброї й типу отруйних речовин;

8)необхідність використання для захисту людей від ураження отруйними речовинами та ліквідації наслідків застосування хімічної зброї великого і різноманітного комплексу спеціальних заходів і засобів (хімічної роз-відки, індивідуального й колективного захисту, санітарної обробки, еваку-ації, антидотів та ін.);

9)застосування хімічної зброї може призвести до серйозних екологічних і генетичних наслідків, для ліквідації яких потрібний тривалий період;

10)величезний негативний морально-психологічний ефект впливу на людей

і навколишнє середовище.

Шляхи проникнення бойових токсичних хімічних речовин в організм людини:

а)через органи дихання;

б)через шкіру й слизові оболонки (очей і носоглотки);

в)через шлунково-кишковий тракт;

г)безпосередньо у кров при пораненнях або порізах.

Хімічна зброя зберігається і застосовується у вигляді:

1)хімічних боєприпасів:

а)артилерійських хімічних снарядів та мін, обладнанних рідинними й твердими

ОР;

б)авіаційних хімічних бомб та касет;

в)ракетних боєголовок;

г)хімічних фугасів, шашок, гранат та набоїв;

2)засоби багаторазового використання (виливні авіаційні пристрої й меха-нічні генератори аерозолю);

3)бінарні хімічні боєприпаси.

97

 

Способи застосування хімічної зброї:

1)вогневі нальоти та прицільний вогонь артилерії і мінометів;

2)залп реактивної артилерії;

3)окремі й групові пуски ракет;

4)одиночне й групове бомбометання;

5)виливання бойових токсичних хімічних речовин із поливальних при-строїв;

6)випуск бойових токсичних хімічних речовин за допомогою аерозольних генераторів;

7)кидання гранат і набоїв;

8)застосування хімічних фугасів.

Ознаками застосування хімічної зброї є:

1)поява на місцевості туману, диму в момент застосування ОР;

2)у місці вибуху боєприпасів, що містять ОР, з’являється біла чи злегка підфарбована хмара диму, туману або пару;

3)у разі застосування ОР за допомогою авіації за літаком з’являється темна смуга, що швидко розсіюється і осідає на землю;

4)на поверхню землі, рослин, будівель, механізмів ОР осідають у вигляді олійних крапель, плям або потоків;

5)зелена трава змінює свій колів, листя жовкне й буріє;

6)в уражених людей у більшості випадків спостерігається відчуття страху, утруднення дихання, нудота, головний біль та ін.

2. Отруйні речовини

Отруйними речовинами називаються хімічні речовини, які при бойовому застосуванні або при аварійному потраплянні в атмосферу можуть заражати не-захищених людей і тварин, а також повітря, місцевість, споруди, воду, різні предмети і матеріали, що робить їх не придатними для користування і небезпечними при стиканні з ними.

Для досягнення максимального ефекту ОР переводять у бойовий стан –

98

 

пару, аерозоль, краплі.

За тактичним призначенням ОР поділяються на:

1)смертельні (тривалість дії до 10 діб, смертність понад 50%);

2)тимчасової дії (тривалість дії від 1 до 5 діб);

3)короткочасові (тривалість дії до декількох годин);

4)подразнюючі.

До ОР смертельної дії належать: зарин (ОВ), хлорціан (СК), зоман (ОБ), табун (ОА), іприт (НБ), Ві-Ікс (УХ), синильна кислота (АС), фосген (СО) і т.д. За фізіологічною дією на організм ОР поділяються на:

1)нервово-паралітичні (зарин (ОВ), зоман (ОБ); табун (ОА), Ві-Ікс (УХ));

2)шкірнонаривні (іприт (НО), люїзит (Ь), азотисті іприти (тПЧ-1, -2, -3));

3)загальноотруйні (хлорціан (СК), синильна кислота (АС));

4)задушливі (фосген (СО), дифосген (ОР), сполуки які містять Р);

5)подразнюючі (хлорацетофенон (Сі), адамсит (РМ), Сі-Ес (С8), Сі-Ар (СК);

6)психохімічні або психотропні - Бі-Зет (В2), ЛСД (ЬСО), Ес-Ен (8К).

За швидкістю виникнення вражаючої дії