Мова як суспільне явище

Професіоналізми (від латин. ‘заняття, фах’) – це слова та словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей. Лексика різних професійних груп характеризується низкою специфічних рис. Це в основному назви знарядь виробництва та їх частин, назви трудових процесів, різних ґатунків сировини, спеціальні професійні вислови тощо. За межами даного професійного середовища ці слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу. З-поміж професіоналізмів можна виділити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні.

Значна частина професіоналізмів – неофіційні розмовні замінники термінів. Професіоналізми не становлять чіткої системи, тоді як терміни є систематизованими (кодифікованими) назвами понять. У термінів образність, як правило, стерта; у професіоналізмів вона зберігається довше, бо підтримується контекстом. Професіоналізми дуже різноманітні щодо семантичних характеристик. Вони виникають у тих галузях, де заскладна, або навпаки – не зовсім сформована термінологія, там, де особливої термінології не може бути. Здебільшого професіоналізмами є слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні: вікно у мовленні вчителів та викладачів – ‘незаповнений між уроками (лекціями) час’; човник – ‘деталь швейної машинки’ і под. Професіоналізми творяться також усіченням основ: термояд (‘термоядерна реакція’), кібер (‘кібернетик’); скороченням слів та словосполучень: білоколоска (‘білоколоса пшениця’), мовник (‘викладач мови’ або ‘студент мовно-літературного факультету’), мехмат (‘механіко-математичний факультет’). Часом професіоналізми відрізняються від термінологічних та загальномовних варіантів наголосом: атóмний, компáс, рапóрт, суфíкс (професійні наголоси) – áтомний, кóмпас, рáпорт, сýфікс (нормативні наголоси).

Професіоналізми деталізують мовний словник, розширюють його там, де є на це потреба. Скажімо, в житті мешканців середніх широт, сніг не відіграє такої ролі, як у народів Крайньої Півночі. Тому в українській мові, наприклад, є лише одне слово на позначення цього поняття, а в чукотській мові розрізняються сорок видів снігу, на кожен із яких є назва. Так само й професіоналізми, наприклад, із галузі гончарства. Гончарі називають такі частини глечика: дно – ‘нижня частина виробу’, утір – ‘лінія, що окреслює дно’, пук – ‘середня опукла частина виробу’, вінця – ‘краї виробу’, пелюстка – ‘частина виробу від пука до вінець’, плечі – ‘верхня частина опуклості’, карнизик – ‘виступ під вінцями у вигляді кола’. Інакше кажучи, фахівці розрізняють у глечикові деталі, яких людина, не пов’язана з гончарним виробництвом, не виділяє. Це використовують письменники, зображуючи роботу гончаря: “Замісював круто глину. Кидав добрий вальок на дерев’яне вичовгане коло, перед тим розкрутивши його, обережно наближав до шматка глини свої широкі долоні, і глина тяглася вгору, вивищувалася, оживала, з веселою покірливістю йшла за долонями. Слова тут були марні. А вже згодом вступали в дію дідові пальці, мовби вигравали на гнучкій податливості глини, і з тої мовчазної музики народжувалися то гарне горнятко, то високий глек, то місткий дзбан, то химерна посудина на тонкому стоянці. І все без слова й без мови” (П. Загребельний).

Професіоналізмами часто є слова літературної мови в незвичній для них формі, наприклад, абстрактні та речовинні іменники в множині: жири, масла, солі. У загальнонародній мові такі іменники мають дише форму однини.

Найчастіше професіоналізми застосовуються в усному неофіційному мовленні людей певної професії. Тут вони виконують важливу номінативно-комунікативну функцію, бо точно називають кожну деталь виробу чи технологічного процесу й у такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній формі професіоналізми вживаються у виданнях, призначених для фахівців, наприклад, у буклетах, інструкціях, порадах: “Швидким обертанням лівої руки навколо повної котушки очищаю її від пуху, захоплюю кінець рівниці. Тією самою рукою перекидаю кінець рівниці через верхній дротик товарної рамки від себе й перехоплюю його знизу. Правою рукою вставляю котушку в верхній отвір рівничної рамки, а потім у підп’ятник” (буклет для прядильниць); “Шлакування поворотної камери котлів ТПП-312 Ладиженської ГРЕС стало однією з основних перешкод для несення блоками номінального навантаження. Змонтована й освоєна система рециркуляції димових газів, що відбираються за водяним економайзером, у верхню частину топки” (буклет для енергетиків).

Жаргонізми. На відміну від експресивно нейтральних професіоналізмів у розмовному мовленні будь-якого професійного середовища завжди є певна кількість емоційно забарвлених слів: бублик (‘кермо’), тачка (‘таксі’), пиляти (‘важко їхати’), свічка (‘вертикально вдарений м’яч’), ляп (‘груба помилка’), риба (‘набір слів, що точно відбивають розмір і ритм оригіналу – при перекладі тексту музичного твору’). Це професійні жаргонізми – емоційно забарвлені слова, які становлять спеціалізацію носіїв мови. Професійні жаргонізми мають експресивно нейтральні відповідники в загальнонародній мові. Вони належать до лексики обмеженого функціонування, для якої характерне забарвлення нелітературності. Охоплюють невелике коло понять і предметів. Жаргонна лексика дуже змінна в часі.

У ширшому значенні термін “жаргон” уживається в мовознавчій літературі для називання не професійного, а соціального відгалуження від загальнонародної мови. Жаргон (від франц. ‘базікання’) – лексикон розмовного мовлення людей, пов’язаних певною спільністю інтересів. Найчастіше, це спільність професійна, але також тривале перебування разом (армія, навчання), однакові захоплення (спортом, мистецтвом, колекціонуванням, картярством, пияцтвом тощо). Психологічною основою появи жаргонізмів є прагнення носіїв мови бути дотепними.

Дуже багато жаргонізмів виникає в молодіжних колективах, зокрема в студентських та учнівських: трояк (‘оцінка “задовільно”), плавати (‘показувати неглибокі звання на іспиті чи заліку’), читати по діагоналі (‘читаючи підручник, пропускати абзаци, а то й цілі сторінки’), ботанічка, географічка (‘учителька ботаніки або географії’). Отже, найбільше жаргонізмів – це слова загальнонародної мови, вжиті в специфічному значенні: ниряти, мерзавчик, свиснути,