Основи загальної біології

 

РОЗДІЛ 6

РЕПЛІКАЦІЯ Й СЕГРЕГАЦІЯ ГЕНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ

6.1 Реплікація ДНК

6.2 Клітинний поділ у бактерій

6.3 Поділ клітин й ядер в еукаріот

6.3.1 Поділ соматичних клітин

6.3.2 Мейоз (редукційний поділ)

Запитання для самоперевірки

РОЗДІЛ 7

ОРГАНІЗМ

7.1 Клітина (коротке повторення основних положень)

7.2 Від одноклітинних організмів до багатоклітинних

7.2.1 Одноклітинні організми

7.2.2 Ценобластична організація

7.2.3 Об'єднання клітин

7.2.4 Багатоклітинні організми без справжніх тканин

7.2.5 Багатоклітинні організми із щирими тканинами

7.2.6 Структурна й функціональна організація вищих організмів

7.3 Від яйцеклітини до багатоклітинного організму

7.3.1 Розвиток багатоклітинної рослини

7.3.2 Розвиток багатоклітинної тварини

7.4 Диференціація

7.4.1 Омніпотентність

7.4.2 Диференціальна експресія генів

7.4.3 Детермінація

7.4.4 Регенерація

7.5 Біологічне старіння

7.6 Гормони

7.6.1 Класифікація гормонів

7.6.2 Хімічна будова гормонів

7.6.3 Регулювання вироблення та секреції гормонів

Запитання для самоперевірки

ГЛАВА 8

РОЗМНОЖЕННЯ

8.1 Безстатеве розмноження

8.1.1 Моноцитогенне безстатеве розмноження (агамогонія)

8.1.2 Поліцитогенне безстатеве розмноження (вегетативне розмноження)

8.2 Статеве розмноження (гамогонія)

8.2.1 Утворення статевих клітин (гамет)

8.2.2 Процес запліднення

8.2.3 Партеногенез

8.2.4 «Дитина із пробірки»

8.3 Клонування особин

8.4 Чергування поколінь

8.5 Порівняння безстатевого й статевого розмноження

8.6 Еволюція розмноження

8.6.1 Еволюційна роль самця й самки

8.6.2 Системи спарювання. Родина

Запитання для самоперевірки

ГЛАВА 9

ЗБУДЛИВІСТЬ – РУХ – ПОВЕДІНКА

9.1 Збудливість (подразливість)

9.1.1 Потенціал спокою

9.1.2 Збудження

9.1.3 Проведення збудження

9.1.4 Синаптична передача збудження. З'єднання нейронів

9.1.5 Навчання та пам'ять

9.2 Рух (рухливість)

9.2.1 Ростові рухи

9.2.2 Тургорний рух

9.2.3 Амебоїдний рух

9.2.4 Рух за допомогою джгутиків і війок

9.2.5 М'язовий рух

9.3 Поведінка

9.3.1 Уроджені форми поведінки

9.3.2 Внутрішні умови та фактори

9.3.3 Придбана поведінка

9.3.4 Орієнтація у просторі

9.3.5 Біокомунікація

Запитання для самоперевірки

ГЛАВА 10

СПАДКОВІ ЗМІНИ

10.1 Мутації

10.1 Мутації

10.1.1 Зміни плоїдності

10.1.2 Хромосомні мутації

10.1.3 Генні мутації й репаративні процеси

10.2 Рекомбінації

10.2.1 Рекомбінація цілих хромосом

10.2.2 Внутрішньохромосомна рекомбінація

Запитання для самоперевірки

ГЛАВА 11

ЕВОЛЮЦІЯ

11.1 Сутність еволюції

11.1.1 Докази еволюції

11.1.2 Еволюційні теорії

11.2 Фактори еволюції

11.2.1 Вид і його визначення

11.2.2 Основи популяційної генетики

11.2.3 Виникнення спадкоємних варіантів

11.2.4 Напрямні фактори

11.2.5 Еволюція на надвидових рівнях

11.3 Шляхи еволюції

11.3.1 Виникнення життя (біогенез)

11.3.2 Еволюція еукаріот

11.3.3 Еволюція людини

Запитання для самоперевірки

ГЛАВА 12

ВЗАЄМИНИ ОРГАНІЗМІВ ІЗ СЕРЕДОВИЩЕМ

12.1 Навколишнє середовище

12.2 Умови середовища

12.2.1 Загальні геофізичні умови в біосфері

12.2.2 Особливості субстрату

12.3 Організм і середовище

12.3.1 Фактор температури

12.3.2. Водний режим

12.3.3 Фактор світла

12.4 Популяція й навколишнє середовище

12.4.1. Зміни щільності популяції

12.4.2 Вплив біологічних факторів

12.4.3 Регулювання щільності популяції

12.5 Екосистеми

12.5.1 Структура екосистем

12.5.2 Фізіологія екосистем

12.5.3 Розвиток екосистеми

12.6 Людина й навколишнє середовище

Запитання для самоперевірки

 

 

1. 6.1 Реплікація ДНК
2. 6.2 Клітинний поділ у бактерій
3. 6.3 Поділ клітин та ядер у еукаріот

 

Передумовою для збереження наявної спадкоємної інформації в ряді послідовних поколінь клітин та організмів є ідентичне подвоєння, або реплікація, генетичного матеріалу. Реплікація ДНК відбувається перед кожним нормальним поділом ДНКвмісних структур (ядер, пластид і мітохондрій) в еукаріот, перед кожним поділом бактеріальних клітин та під час розмноження ДНКвірусів.

Потім подвоєна ДНК у процесі сегрегації розподіляється нарівно між двома дочірніми клітинними ядрами або «бактеріальними клітинами». Ідентична реплікація та правильний розподіл подвоєної спадкоємної інформації однаково важливі для збереження виду. У еукаріот сегрегація відбувається у результаті двох форм поділу клітинного ядра – мітозу та мейозу, а у бактерій – під час поділу клітини.

 

Реплікація ДНК відбувається так званим напівконсервативним способом: на кожному ланцюзі старої молекули утворюється новий, комплементарний ланцюг (рис. 6.1). У клітині синтезуються трифосфати чотирьох дезоксирибонуклеозидів – dG, dC, dT и dA, які виконують функції елементарних блоків для побудови нової ДНК. Видоспецифічна двохланцюжна молекула ДНК – є матрицею («шаблоном») для синтезу ДНК. До обох ланцюгів пристроюються комплементарні нуклеозидтрифосфати (dNTP) за принципом спарювання основ; за допомогою полімераз вони зв'язуються в новий нуклеотидний ланцюг, причому від кожного з них відщеплюється пірофосфат (рис. 6.2). 

 

 

Рис. 6.1. Теоретично імовірні механізми реплікації

(—–– – ланцюги материнської ДНК, – нові синтезовані ланцюги ДНК)

 

Під час реплікації з однієї молекули дволанцюгової ДНК утворюються дві молекули, які ідентичні