Прослідковування засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові на основі роману Andrea Camilleri “Der Dieb der süβen Dinge” та визначення частотності їх вживання

Обставина мети виражається в 85 реченнях, з них 5 підрядних речень з сполучником мети damit, які становлять 6% від загальної кількості обставин мети, і 3 речення з прислівником мети dazu, що становить 3%, та 42 речення з інфінітивною конструкцією um... zu + Infinitiv, що становить 50%. В творі вжито 35 речень з прийменниками мети, що складає 41%, з них прийменник zu вжито 28 разів – 33%, а прийменник für вжито 7 разів, тому він складає лише 8% з загальної кількості проаналізованого матеріалу.

 

 

Результати дослідження обставини в німецькій фаховій мові права дають підстави для наступних висновків:

Німецька фахова мова відрізняється високим рівнем абстрактності. Окрім власної термінології, специфічної лексики можемо говорити й про синтаксичні особливості, які полягають насамперед у частотності використання певних граматичних шаблонів та типів обставин.

Обставина – це другорядний член речення, який характеризує дію, процес, стан з точки зору місця, часу, способу дії, причини, мети, умови тощо. Обставина, як і додаток, відноситься переважно до дієслова і входить у групу присудка. Обставини можуть бути виражені різними частинами мови, але найчастіше, це прислівники та іменники з прийменниками.

В німецькій мові розрізняють 5 типів обставин: обставина місця, обставина часу, обставина способу дії, обставина причини, обставина мети. З яких нашому дослідженню підлягали обставина причини та обставина мети.

обставина причини вказує на причину або привід, і відповідає на питання: warum? (чому?), weshalb? (через що?), weswegen? (заради чого?), aus welchem Grund? (з якої причини?). Обставина причини виражається за допомогою: прислівниками причини, іменником або займенником з прийменником, підрядним реченням причини.

обставина мети вказує на мету, і відповідає на питання wozu? (для чого?), aus welchem Zweck? (з якою метою?). Обставина мети виражається за допомогою: прислівником мети, iменником з прийменником, інфінітивним зворотом um... zu + Infinitiv, підрядним реченням мети.

Дослідження проводиться на прикладі роману… На підставі проведеного аналізу було визначено частотність використання обставини причини, яка виражається 93 реченнями, з них 42 підрядні речення з сполучником причини weil, які становлять 45% від загальної кількості обставин причини, і 6 речень з прислівником причини deshalb, що становить 6%, та 14 речень з сполучником denn, що становить 15%. В творі вжито 31 речення з прийменниками причини, що складає 33%, з них прийменник vor вжито 13 разів – 14%, wegen – 9 разів – 10%, aus – 4 рази – 4%, durch – 3 рази – 3%, dank – 2 рази – 2%.

На прикладі роману визначено також частотність вживання обставини мети, яка виражається у романі 85 реченнями, з них 5 підрядних речень з сполучником мети damit, які становлять 6% від загальної кількості обставин мети, і 3 речення з прислівником мети dazu, що становить 3%, та 42 речення з інфінітивною конструкцією um... zu + Infinitiv, що становить 50%. В творі вжито 35 речень з прийменниками мети, що складає 41%, з них прийменник zu вжито 28 разів – 33%, а прийменник für вжито 7 разів – 8%.

Після проведеного аналізу ми можемо також зазначити, що обставина причини частіше виражається сполучником підрядності weil, а обставина мети інфінітивною конструкцією um…zu + Infinitiv.

 

 

1. Адмони В. Г. Введение в синтаксис современного немецткого языка. – М.: “Просвещение”, 1955. – 390 с.
2. Арсеньева М. Г, Гасилевич Е. В, Терешенкова Р. А, Цыганова И. А. Грамматика немецкого языка. Вып. 2. М.: «Высшая школа», 1962. – 426 с.
3. Архангельська К. Підручник німецької мови. – М.: “Вища школа”, 1970. – 370 с.
4. Бакаленко М. М. Підручник німецької мови. – К.: “Вища школа”, 1981. – 325 с.
5. Баєва Г. Синтаксис сучасної німецької мови. – СПб.: СПБУ, 2001. – 288 с.
6. Бибин О. А. Німецька мова. – М.; Освіта, 1986. – 280 с.
7. Виноградова В. В. Основні питання синтаксису речення. – М.: АН СРСР, 1955. – 482 с.
8. Гвоздяк-Фрідманська О. М. Довідник з граматики німецької мови. – Ужгород: Закарпаття, 2000. – 224 с.
9. Гвоздяк О. М. Граматика сучасної німецької мови: Навчальний посібник. Ужгород: “Мистецька Лінія”, 2010. – 548 с.
10. Гулига О. В. Теорія складнопідрядних речень в сучасній німецькій мові. – М.: Вища школа, 1971. – 274 с.
11. Німецька граматика: Малий Дуден. В-ня третє, переробл. Рудольфа та Урзули Гобергів. Бібліографічний інститут & Ф. А. Брокгауз / Переклад з нім. мови, впорядкування, покажчик, словнички та коментарі В. Оленича. – Ужгород: “Мистецька Лінія”, 2008. – 440 с.
12. Иванова Т. В. Грамматика немецкого языка//Типы сложных предложений с семантикой причинности в совр. нем. яз. В кн: Моск. Госпедит. ин. яз. им. Мориса Тореза. Вып. 99. М.: 1977, – 250 с.
13. Москальская О. М. Грамматика немецкого языка. – М.: Учпедгиз, 1956. – 393 с.
14. Смеречанський Р. І. Довідник з граматики німецької мови. – К.: Рад. школа, 1989. – 304 с.
15. Шендельс