Адміністративно-правовий статус працівників муніципальної міліції в Україні: проблеми становлення

 

Волуйко О. М.

 

У статті здійснено дослідження стану адміністративно-правового регулювання статусу муніципальної міліції (поліції) в Україні на сучасному етапі реформування органів внутрішніх справ. Розглянуто останні законопроекти з питань врегулювання правового статусу муніципальної міліції.

Ключові слова: статус, правовий статус, адміністративно-правовий статус, муніципальна міліція, місцеве самоврядування.

В статье проведено исследование состояния административно-правового регулирования статуса муниципальной милиции (полиции) в Украине на современном этапе реформирования органов внутренних дел. Рассмотрены последние законопроекты по вопросам урегулирования правового статуса муниципальной милиции.

Ключевые слова: статус, правовой статус, административно-правовой статус, муниципальная милиция, местное самоуправление.

Voluyko AM. ADMINISTRATIVE AND LEGAL STATUS OF EMPLOYEES OF MUNICIPAL POLICE IN UKRAINE: PROBLEMS OF FORMATION

In the article the study of administrative and legal regulation of the status of municipal militia (police) in Ukraine at the present stage of reforming the police. Considered the last bills on regulation of the legal status of municipal militia.

Key words: status, legal status, administrative and legal status, municipal militia, local government.

Постановка проблеми. Аналіз соціально-політичної і правової ситуації в країні свідчить про поступове погіршення стану правопорядку та законності, зростання злочинності. Порушуються не тільки права і законні інтереси фізичних осіб, але поставлено під загрозу національну безпеку держави. В таких умовах неабиякого значення набувають процеси реформування правоохоронних органів взагалі та органів внутрішніх справ зокрема.

Виклад основного матеріалу. Нині розпочато якісно новий етап реформування органів внутрішніх справ. У досить стислі строки Міністерством внутрішніх справ разом з Експертною громадською радою були розроблені і затверджені Кабінетом Міністрів України Концепція реформування МВС і відповідна Стратегія. Перед міністерством постало важливе завдання: розпочати процес змін і при цьому не втратити важелів управління системою органів внутрішніх справ.

Передумовою реформування МВС України є вдосконалення нормативно-правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ. Створення повноцінного правового підґрунтя – це, безперечно, одне з головних завдань реформування мВс і правоохоронних органів загалом. Для цього слід передусім схвалити новий комплексний закон «Про поліцію і поліцейську діяльність», у якому було б чітко визначено правові та організаційні засади діяльності ОВС України, їх система, завдання, принципи діяльності, компетенція, повноваження і функції, загальна структура, фінансування та матеріально-технічне забезпечення ОВС, відображено найважливіші питання проходження служби і державно-службових відносин в органах внутрішніх справ, окреслено систему контролю та визначено юридичну відповідальність працівників [1, с. 349].

Початком втілення в життя муніципальної міліції можна вважати Концепцію розвитку системи МВС України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 1996 року № 456, яка передбачала тісну співпрацю міліції з місцевими органами виконавчої влади в забезпеченні правопорядку на місцях. Концепція зазначала, що в містах Києві та Харкові буде проведено експеримент щодо створення підрозділів міліції з охорони громадського порядку з підпорядкуванням їх місцевим органам виконавчої влади та обласним управлінням – органам внутрішніх справ (далі – ОВС). У цьому нормативному документі вперше було введено в юридичний побут поняття «муніципальна міліція», для визначення вищеназваних експериментальних підрозділів [2, с. 92].

Також згідно з Концепцією передбачалося, що за результатами експерименту повинно було вирішитися питання про створення такої міліції (муніципальної міліції) повсюдно, але експеримент було провалено як з організаційних, так і фінансових питань.

Першим законодавчим визнанням муніципальної міліції було прийняття Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21 травня 1997 року, де в пункті 39 частині 1 статті 26 зазначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішувалися питання створення відповідно до закону міліції, яка утримувалася за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету; затвердження і звільнення керівників та дільничних інспекторів цієї міліції.

Розвиваючи ініціативу щодо утворення муніципальної міліції, було схвалено указ Президента України від 22 січня 2001 року № 29/2001 «Про утворення місцевої міліції», який визначав, що місцева міліція утворюється органами місцевого самоврядування за спільним поданням місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, погодженим із Міністерством внутрішніх справ України, на базі підрозділів дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції України, патрульно-постової служби та служби дільничних інспекторів міліції (утримується за рахунок коштів місцевого бюджету).

Законодавче закріплення цього указу знайшло вираз у Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції» від 4 березня 2004 року, який вніс відповідні зміни в Бюджетний кодекс України, Закони України «Про міліцію» та «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно зі змінами, внесеними до Закону України «Про міліцію», цей Закон був доповнений статтею 7-1 «Місцева міліція», де зазначалося: «Місцева міліція утворюється за рішенням органів місцевого самоврядування на підставі подання місцевих державних адміністрацій та виконавчих органів рад, погодженим з Міністерством внутрішніх справ України».

Проте у зв’язку з економічною та політичною ситуацією в країні дію положень цих законів було призупинено в період з 2005 року законами про Державний бюджет України, поки 8 червня 2010 року з прийняттям Бюджетного кодексу України норми, які надавали можливість утворення муніципальної міліції, взагалі були скасовані.

Окрім зазначених нормативно-правових актів, які фактично так й не вступили в дію, у зазначений період з метою законодавчого врегулювання правового