Глобальна економіка

Ек криза – різке погіршення ек стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробн зв’язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безроб, і у рез – в зниженні життєвого рівня, добробуту насел.

Ек криза поділ на: промислові та фін; циклічні, структурні та системні.

В умовах глоба ліз фін ринків, зростання потоків капіталів актуальними є глобальні фін-ек кризи – розлад процесу функціонування фінансового ринку, яий виявляється в знеціненні нац валюти, виснаженні вал резервів, масовому банкрутстві кредитно-фінан установ, дефолтах по суверенних боргах.

Фін криза складається з валютної, банківської та боргової.

А) банківська криза- масове вилучення внесків з комерційних банків, підвищення позичкового процнта і зростання фінансового банкрутства.

Б) Боргова- масове банкрутство субєктів господарювання і дефолт по суверенних боргах держави.

В) Валютна- різке коливання курсу грошової одиниці, скорочення золотовалютних резервів і погіршення валютної ліквідності держави.

Основні передумови виникнення світових фінан-ек криз в умовах глобалізації:

1. Перевиробництво продукції 2. Недієвість механізму ринкової саморегуляції. 3. Спекуляції інвесторів на фондових біржах та ринках4. Бюджетний дефіцит країни та його фінансування за допомогою внутрішніх позик 5. Слабка банківська система 6. Великий зовнішній борг країни. 7. Скорочення золотовалютних резервів країни. 12. Неефективна фінансова і грошово-кредитна політика держави.

Остання св. фін-ек криза 2008-2009 рр була викликана:

1.  високими цінами на товари сировини;
2.  іпотечною кризою у США у 2007 році;
3.  інноваціями на фін ринках;
4.  створенням фін бульбашками, зростанням віртуальної економіки.

Основними наслідками кризи для глобалізаціє є:

1.  зниження темпів процесу лібералізації фін політики;
2.  підірвання довіри до моделі капіталізму, яка заснована на вільному ринку;
3.  погіршення стану св. економіки;
4.  диверсифікація валютної та фін системи, порядок якої не буде залежати від США;
5.  ЄС має намір сформув. справжній ек уряд, де держави будуть тісно працювати з ЄЦБ.

Євразійське ек співтовариство (ЄврАзЕС) – міжнар ек організація, наділена функціями, пов’язаними з формуванням загальних зовнішніх митних кордонів країн-засновників, що до неї належать (Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан), виробленням єдиної зовнішньоек політики, тарифів, цін та інших складових функціонування заг ринку.

ЄврАзЕС було створено для ефективного просування процесу формування державами-учасниками Митного союзу Єдиного ек простору, координації їхніх підходів до інтеграції у світову економіку і міжнар торгівельну систему.

Україна є спостерігачем ЄврАзЕс.

З погляду короткострокової й навіть середньострокової перспективи для України відкривається низка виграшних можливостей від Євразійської інтеграції:

1. це перехід до стягування ПДВ на нафту, газ і газовий конденсат за принципом «країни призначення» – що може дати Україні суттєвий виграш в аспекті бюджетних надходжень.
2. Важливим виграшем може бути те, що в рамках ЄврАзЕС реалізується концепція вільної торгівлі вже майже без вилучень і обмежень.

Економічні ризики:

1. форсоване входження в структури ЄврАзЕС може відродити дію відомого інтеграційним об’єднанням ефекту «відхилення торгівлі» всередину інтеграційного співтовариства. За цих умов тенденція до зростання питомої ваги країн ЄС, що намітилася, може повернути назад – з усіма наслідками для ослаблення перспектив розвитку тісніших ек взаємозв’язків укр і європ фірм. Аналогічні ефекти виникнуть і в інвестиц. сфері, де і без того рос. компанії, звичніші до пострад. особливостей ведення бізнесу, мають солідну перевагу перед зах. інвесторами в процесі приватизації.
2. входження в менш конкурентне і менш розвинуте в інституціональному відношенні середовище, ніж те, що сформувалося в ЄС, безумовно, не забезпечуватиме аналогічні західноєвроп механізми стимулювання нововведень і передачі технологій, а це негативно позначиться на довгострокових тенденціях ек модернізації в Україні.
3. можлив. відхилення моделей зближення законодавства в межах ЄврАзЕС від існуючих стандартів ЄС, що також ускладнюватиме налагодження зв’язків з компаніями ЄС.

У 2003 році Україна підтримала реалізацію проекту ЄЕП на Сході спільно з Росією, Білоруссю і Казахстаном та підписала відповідний договір про його створення.

У жовтні 2011 року Україною було здійснено ще один важливий крок на шляху до східного вектору інтеграції – прем’єр міністр України підписав в Росії Договір про створення ЗВТ у межах СНД, що у Росії розцінили як створення «нового фундаменту торгово-ек відносин у рамках СНД». Більшість експертів оцінило цей крок як перший на шляху до вступу Укр до Митного Союзу.

Нещодавно голова укр уряду доручив міністерству ек розвитку і торгівлі вивчити можливість приєднання України до угоди про технічні регламенти в рамках ЄврАзЕС. Такі єдині технічні регламенти здійснення зовнішньоекономічної діяльності спрощують ведення бізнесу для учасників ринку, що працюють у рамках ЄврАзЕС.

Україна планує продовжувати розвиток свого співроб. з Митним союзом у форматі «3+1», бо, за прогнозами, товарообіг може збільшитися аж на 9 млрд. дол. при встановленні позит сальдо торгов балансу, що буде сприяти стабільності грошової одиниці та купівлі енергоносіїв за такими ж цінами, як для інших членів Митного союзу. +передбачається зменш. витрат підприємців на ведення бізнесу при зменш. ціни на сировину.

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року, коли Міністр закордонних справ Нідерландів, як головуючої в ЄС, у своєму листі від імені Євросоюзу офіційно визнав незалежність України.

Намір вступити в