Курс лекцій з предмету "Фінанси підприємств"

Межа розподілу прибутку є рухомою. Визначається ця межа соціально-економічними вимогами та потребами держави і регламентується чинним законодавством.

Чистий прибуток підприємством розподіляється і використовується за такими напрямками:

1.Фінансування витрат пов’язаних із розвитком підприємства

2.Фінансування витрат , пов’язаних із будівництвом об’єктів невиробничого призначення, проведенням оздоровчих та інших заходів, утримання об’єктів соціальної інфраструктури, витрати на матеріальне стимулювання працівників, формування фінансових резервів, фінансування благодійних заходів, фінансування приросту власних обігових коштів. 

 

 

Рентабельність –це відносний показник , що характеризує рівень ефективності ( доходності ) роботи підприємства. 

Розрізняють: 

1.Рентабельність окремих видів продукції

Р= (ціна одиниці продукції - витрати на виробництва і реалізацію продукції)/витрати на виробництва і реалізацію продукції *100% , грн., (4.5)

2.Рентабельність продукції

Р=(Валовий прибуток-адміністративні витрати–витрати на збут )/витрати на виробництва і реалізацію продукції *100% , грн., (4.6)

3.Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком

Р= Чистий прибуток / Чисту виручку від реалізації *100% , грн., (4.7)

4.Рентабельність власного капіталу

Р= Чистий прибуток/власний капітал*100% , грн., (4.8)

5.Рентабельність капіталу

Р= Чистий прибуток/актив балансу *100 % , грн., (4.9)

6.Рентабельність виробничих фондів

Р= Чистий прибуток /виробничі фонди *100% , грн., (4.10)

Границі рентабельності не встановлюються , а основними факторами підвищення можуть бути: ріст прибутку; зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції; зменшення вартості основних виробничих фондів та залишків нормованих оборотних засобів. 

 

 

1.Що таке прибуток підприємства як економічна категорія?

2.Розкрийте зміст та порядок формування прибутку від реалізації продукції.

3.Розкрийте сутність та методи обчислення рентабельності

4.Які Ви знаєте методи розрахунку прибутку від реалізації продукції?

5.Визначте основні напрямки використання чистого прибутку підприємства

 

 

План

1. Система оподаткування підприємств

2. Непрямі податки 

3. Прямі податки

4. Майнові податки та платежі за ресурси

5. Збори для формування державних цільових фондів

6. Місцеві податки і збори

 

 

Невідємною ланкою фінансових відносин у суспільстві є податки і збори - обовязкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування державних централізованих фондів грошових коштів, з яких забезпечується фінансування державних витрат. Обовязкові платежі переказуються до бюджету відповідного рівня (державного чи місцевого), а також до державних цільових фондів у формі податків, зборів, плати за ресурси, цільових відрахувань. Державні цільові фонди – це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обовязкових платежів) юридичних осіб і фізичних осіб.

Принципи побудови системи оподаткування, перелік податків і зборів (обовязкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, права, обовязки і відповідальність платників визначаються Законом України “Про систему оподаткування”. Таким чином, система оподаткування – це сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку, встановленому законами України. Законом виділені загальнодержавні і місцеві податки і збори (обов’язкові платежі), які зараховуються до бюджетів і державних цільових фондів (табл.5.1.). Крім визначених чинною системою оподаткування обов’язкових платежів, підприємства ще сплачують страхові внески до державних позабюджетних цільових соціальних фондів: 

1.Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;

2.Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

3.Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

З усіх функцій, які можуть виконувати податки (фіскальна, регулююча, стимулююча, розподільча, соціальна та ін.), необхідно виділити дві основні функції – фіскальну і регулюючу. Сутність фіскальної функції полягає в тому, що через систему встановлених державою податків і зборів (обовязкових платежів) утворюються державні грошові фонди, які використовуються державою для виконання притаманних їй функцій. Сутність регулюючої функції проявляється через вплив податків на різні сторони фінансово-господарської діяльності підприємств. Адже держава, змінюючи обєкт оподаткування, ставки податку, джерела і строки сплати податку, податкові пільги і штрафні санкції, може суттєво впливати на такі показники фінансово-господарської діяльності, як собівартість продукції, прибуток підприємства, його рентабельність, платоспроможність і фінансова стійкість підприємства, чистий прибуток, обсяг кредитування та ін.

 

 

До непрямих податків відносяться мито, акцизний збір і податок на додану вартість.

Мито – це непрямий податок, що встановлюється на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Залежно від виду ставок мита, які застосовуються при оподаткуванні, розрізняють адвалерне, специфічне і комбіноване мито. 

Адвалерне мито нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом. Специфічне мито нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом. А комбіноване мито обєднує обидва ці види митного обкладення. 

Оскільки мито виконує як фіскальну, так і регулюючу функції, то на практиці використовуються декілька видів мита, які забезпечують надходження до бюджету, формування обсягів раціональної структури імпорту та експорту, захист національного