Курс лекцій з предмету "Фінанси підприємств"

 

Прямі податки – це податки, які встановлюються безпосередньо до об’єкту оподаткування, доходу чи майна, за певними ставками. Прикладом прямих податків можуть бути податок на прибуток, податок з власників транспортних засобів, податок на доходи фізичних осіб, комунальний податок, податок на землю та ін. Найвагомішим серед них є податок на прибуток, оскільки він забезпечує велику частку в доходах державного бюджету.

Платниками податку на прибуток є суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України так і за її межами.

Об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого волового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань. 

Валовий дохід – це загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами. 

Скоригований валовий дохід визначається шляхом виключення із валового доходу сум доходів, які включаються до п.4.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. До них, зокрема, відносяться: суми ПДВ, отримані (нараховані) підприємством на вартість продажу товарів, суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду як компенсація прямих витрат або збитків, понесених підприємством в результаті порушення його прав та інтересів, суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів, що мають бути повернуті підприємству з бюджетів, суми одержаного підприємством емісійного доходу та ін. 

Валові витрати – це сума будь-яких витрат підприємства у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, які здійснюються з метою проведення власної господарської діяльності. Разом з тим, законодавчо визначений цілий ряд витрат, які не включаються до складу валових витрат підприємства (ст.5.3. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Амортизаційні відрахування – це суми, одержані внаслідок проведення на підприємстві амортизації основних фондів і нематеріальних активів.

Сума податкового зобов’язання з податку на прибуток визначається шляхом застосування до суми оподатковуваного прибутку ставки податку на прибуток. Необхідно зазначити, що сума податкового зобов’язання зменшується на суму фактично сплачених підприємством торгових патентів (ст.16.3. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Ставки податку. 

1. Основна ставка – 25% від об’єкта оподаткування.

2. Доходи нерезидента оподатковуються за ставкою 15% від їх суми, крім доходів нерезидентів від фрахту у зв’язку із здійсненням міжнародних перевезень (вони оподатковуються за ставкою 6%).

3. Доходи, одержані від страхування і перестрахування життя, оподатковуються за ставкою 3% валового доходу страхової організації, а за умови дострокового розторгнення договору про страхування життя – 6% валового доходу.

4. Прибуток від реалізації інноваційного продукту оподатковується в розмірі 50% від чинної ставки протягом перших трьох років після державної реєстрації продукції як інноваційної.

Терміни сплати податку на прибуток. Податок на прибуток сплачується щоквартально. Підприємство зобов’язане подати до податкового органу за місцем реєстрації декларацію протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу або 60 календарних днів після закінчення року. Податок на прибуток сплачується у бюджет не пізніше 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації.

 

 

До майнових і ресурсних платежів відносяться: плата (податок) за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість), збір за спеціальне використання природних ресурсів (лісовий податок, плата за воду, плата за корисні копалини), збір за забруднення навколишнього середовища. 

Плата (податок) за землю. Платниками податку є власники землі і землекористувачі, які використовують землю для сільськогосподарського виробництва чи для розміщення виробничих об’єктів, споруд, будівель. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні. Якщо земля призначена для потреб сільськогосподарського виробництва, то розмір ставки податку буде залежати від призначення землі (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження) і її родючості. У випадку використання земельної ділянки для розміщення виробничих обєктів, споруд, будівель розмір податку буде залежати від кількості населення населеного пункту, розміщення ділянки на території населеного пункту та функціонального використання ділянки. Терміни сплати податку: сільськогосподарські підприємства сплачують податок двічі на рік (до 15 серпня і до 15 листопада), а не сільськогосподарські підприємства – щомісячно до 15 числа, який слідує за звітним.

Податок із власників транспортних засобів. Платниками податку є підприємства і організації – власники транспортних засобів. Об’єктом оподаткування є автомобілі, колісні трактори, мотоцикли, яхти, парусні судна, човни моторні і катери (крім спортивних). Ставки податку встановлені на рік у гривнях зі 100 куб.см об’єму двигуна, з 1 кВт потужності двигуна (для автомобілів з електродвигуном), зі 100 см довжини транспортного засобу. На розмір ставки податку впливає вид транспортного засобу, потужність двигуна, призначення, використання засобу. Строки сплати податку. Підприємства сплачують податок щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

 

 

До державних позабюджетних цільових фондів в Україні, які пов’язані із загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, відносяться: Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Пенсійний фонд. Кошти фонду спрямовуються