Логістика та фактори її розвитку

 

4.1. Поняття  логістичного менеджменту

4.2. Організаційна структура логістичної системи

4.3. Функціональний взаємозв’язок логістики та маркетингу

 

Мікс – набір категорій (основних ознак, понять) зазначеної області знань, що визначає її зміст (MIKS – англ. змішувати).

Взаємодія міксів передбачає встановлення алгоритму дій при вирішенні проблеми,  якщо при цьому  можуть бути  застосовані знання з декількох наук.

Мікс менеджменту визначається поняттями: місія, мета, структура, технологія, комунікація, планування, організація тощо.

Мікс логістики визначається  поняттями :  потоки, запаси, ЛО, система  та ін.

Логістичний менеджмент – це вміння досягати поставлених цілей за рахунок використання знань з логістики та  менеджменту, та   застосовувати ці знання в практичній діяльності.

Основа логістичного менеджменту – це підприємство, через яке проходять потоки і яке  характеризується  формою власності, видом діяльності, розмірами підсистем, ресурсами .

Логістичний менеджмент розділяє логістичну роботу на складові частини – логістичні завдання,  які складаються з ЛО.

Логістичні завдання - частина роботи, яка повинна бути виконана встановленим способом і у відповідні терміни  в ЛС.

Планування, організація і контроль логістичного завдання – це вертикальний розподіл праці в ЛС, а управління логістичним завданням (виконання ЛО) – горизонтальний розподіл.

В ЛС створюються комунікаційні мережі, які встановлюють інформаційні зв’язки між елементами системи, у відповідності з задачами, які стоять перед системою. По комунікаційним мережам рухаються інформаційні потоки (ІП).

 

 

До складу ПУ може входити служба логістики (СЛ), яка має справу з ендогенними (внутрішніми) і екзогенними (зовнішніми) інформаційними потоками.

Керівник СЛ підпорядкований директору, він дає рекомендації блоку управління (БУ) по оптимальному управлінню матеріальними і фінансовими макро- і мікро потоками.

СЛ – елемент ПУ логістичної системи, який створений для збору і аналізу релевантних (таких, що відносяться до справи) ІП. 

Служба складається з секторів:

1. Збору і аналізу ендогенних ІП.
2. Збору і аналізу екзогенних ІП.
3. Системного аналізу.

 

 

Перший та другий сектори передають необхідну по проблемі інформацію в сектор системного аналізу, який застосовуючи математичні методи і комп’ютерні програми, вирішує цю проблему і передає результати керівнику СЛ.

ПУ складається з елементів: БУ, куди входять: директор, його заступник, економічні і технічні служби;  СЛ;  відділ маркетингу;  відділ кадрів.

    ЛС складається з трьох обов’язкових підсистем: ПП, ПВ, ПЗ і однієї необов’язкової (ПВ), яка з’являється, якщо підприємство займається виробничою діяльністю.

Логістики мають повноваження на отримання ендогенної інформації від елементів ЛС,  їх обов’язки визначає керівник СЛ.

 

Мікс маркетингу визначається поняттями: ринок, споживач, сегментація ринку, позиціонування і просування товару  тощо.

Функціональний взаємозв'язок логістики і маркетингу – це  взаємозв'язок їх міксів.

Як  відмічалось раніше, відділ маркетингу та служба логістики (СЛ) - це два самостійні підрозділи ПУ.  Завданням відділу маркетингу є дослідження ринку, створення у потенційного споживача стійкого бажання купити саме цей товар або отримати саме цю логістичну операцію. Завдання СЛ – розробка рекомендацій щодо оптимального управлінню мікро- і макрологістичними потоками, якими володіє економічна система.

Область взаємозв'язків відділу і служби – ПЗ, між відділом і службою повинна існувати чітка координація в діях: маркетологи вивчають ринок і представляють логістикам інформацію про місце розташування ринку і його потенціал, логістики підтверджують або відхиляють співпрацю системи з даним ринком після  аналізу наступних факторів:

• кількісні і якісні характеристики інфраструктури ринку (дороги, заправки, митниці, сервісні підприємства, склади, тощо);
• вартість перевезень від ПЗ до ринку;
• розміри митних та  акцизних платежів;
• політична, економічна і криміногенна ситуації в регіоні розташування ринку.

ІП, що створюють відділ маркетингу та служба логістики, складається з інформаційних потоків:

ІП діючого ринку – це потік інформації, направлений на підтримку існуючого попиту на елемент вихідного потоку і потік інформації ПЗ по забезпеченню шести правил руху потоку.  

ІП потенційного ринку – це потік інформації, направлений на створення попиту на елемент збуту, і потік інформації СЛ, орієнтований на вивчення параметрів МП,  ФП і характеристик зовнішнього оточення ЛС.

 

 

5.1. Класифікація потоків

5.2. Матеріальний, фінансовий та інформаційний потоки

5.3. Логістичні операції

5.4. Запаси

 

5.1 Класифікація потоків   

    1. Основні параметри:

    1.1. Обсяг – кількість ЕП, що розглядається суб'єктом управління або дослідження (шт, кг,  , кВт•год).

    1.2. Інтенсивність – кількість ЕП, що проходить через ЛС або її елемент в одиницю часу (наприклад, шт/год;   /місяць  тощо).

    1.3. Напрямок – це орієнтація в просторі потоку, який з'єднує дві суміжні ланки  МІЛЛ  або  МАЛЛ.

    1.4. Ціна елемента потоку – це вартість елемента потоку на вході в ЛС, до якої додані витрати на виконання ТО та ЛО з цим елементом і частина прибутку системи.

2. Допоміжні параметри:

2.1. Місце знаходження пунктів руху потоку.

2.2. Траєкторія (сукупність напрямків).

2.3. Довжина дороги (шляху); відстань, пройдена елементом