Виховна робота: методологія, організація і методика

У випадках коли площа народознавчої світлиці мала, необхідно сміливіше використовувати поряд з площинними стендами планшетного типу стенди об’ємні, що крутяться, рулонні, касетні, а також турнікети. Конструкціі цих стендів можуть бути найрізноманітніші.

 

ЗМІСТ СТЕНДІВ НАРОДОЗНАВЧОЇ СВІТЛИЦІ

 

Гімн України

Слова П. Чубинського Музика М. Вербицького

 

Ще не вмерла Україна, і слава, і воля

Ще нам браття молодії усміхнеться доля.

Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми браття у своїй сторонці.

 

Приспів:

Душу, тіло ми положим за нашу свободу

І покажем, що ми, браття, козацького роду.

Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,

В ріднім краї панувати не дамо нікому.

Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,

Ще у нашій Україні доленька наспіє.

 

Приспів:

А завзяття, праця щира свого ще докаже,

Ще ся волі в Україні пісенька розляже.

За Карпати відіб'ється, згомонить степами,

України слава стане поміж народами.

 

Приспів:

 

військова присяга

(затверджена Постановою Верховною Ради україни №1936-ХІІ від 06. 12. 1991 р.)

Я, (прізвище, ім'я та по батькові), вступаю на військову службу і урочисто клянусь народу України завжди бути вірним і відданим йому, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю.

Я клянись захищати українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності.

Я присягаю ніколи не зрадити народу України.

 

Акт

проголошення незалежності України

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом 00Н та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Соціалістичної Республіки урочисто ПРОГОЛОШУЄ:

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ та створення самостійної української держави – УКРАЇНИ.

Територія України є неподільною і недоторканою.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинність з моменту його схвалення.

Верховна Рада України 24 серпня 1991 року.

 

Стенд “Світова велич Кобзаря”

Під портретом Т Г Шевченка напис – Тарас Григорович Шевченко (1814-1861).

Тарас Григорович Шевченко – видатний український художник, письменник та громадський діяч.

У своїх творах він, неначе в чистому дзеркалі, дав образ страшної дійсності і славного минулого українського народу, щоб ми на цей образ дивились і розуміли своє становище у світі і в житті, щоб ми тужили за минулим добром, боролись з сучасним лихом та добивались кращого майбутнього. Основою того кращого майбутнього вважав він суспільну вільність і державну незалежність. Він у ясних і простих словах подав нам високоморальну науку і вказівки, був політичним ідеологом і став народним провідником, аж до нинішньої хвилини. В кожному важливому моменті, в кожній тривозі та скруті свідомий українець повертається до творів Т. Г. Шевченка, шукаючи і знаходячи в них пораду й розвагу.

Своїм життям, своєю наскрізь українською вдачею Т. Г. Шевченко дав нам приклад доброго, ідейного українського патріота, нескореного борця за волю, апостола правди, миру та братання.

стенд під одною з назв: “Край, мій рідний Край”, “україна – моя Батьківщина”, “україна – незалежна держава», “Гордість моя – україна» (історія України)

- інформація про основні етапи розвитку держави, державні утворення на теренах сучасної України:

- найдавніші часи;

- Київський період;

- Галицько-Волинська держава;

- Козацька держава;

- гетьманщина;

- під імперською владою;

- Українська Народна Республіка (І917-1921 рр.);

- Україна у складі СРСР;

- новітня історія України.

 

Стенд “Любіть Україну…” (українські народні обряди, звичаї, традиції, фольклор)

Кожна нація, кожний народ, зокрема, український, навіть кожна соціальна група має свої обряди, звичаї, традиції, фольклор, що виробились протягом багатьох століть і освячені віками.

Обряди – встановлені звичаєм дії, пов'язані з побутовими традиціями або релігійними віруваннями. Вони виникли у сиву давнину внаслідок багаторазового повторення дій, зумовлених працею, побутовими умовами, суспільними відносинами.

Кожне свято мало і має свої обряди – зимові свята – Наума, Варвари, Миколая, вечорниці, Різдво; з весняних свят – Стрітення, Масляна, Явдохи, Великдень; літні – Красна гірка, Ляла, Лада і Ладо, день Вс. Юрія, Зелені свята; осінні – Пророка Іллі, Маковея, Спаса, Пречиста, Свята Покрова, День Михайла Архистратига.

Святкові обряди супроводжуються піснями, танцями, театралізованими діями.

Звичай – правило поведінки людей, що склалося в процесі їхнього співжиття, ввійшло в звичку, побут і свідомість українського народу, певної групи чи всього суспільства. Звичаї народу – це ті прикмети, по яких розпізнається народ не тільки в сучасному, а в його історичному минулому.

Звичка – особлива форма поведінки людини, яка виявляється у схильності робити ті чи інші дії, що закріпилися внаслідок багаторазового їхнього