Виховна робота: методологія, організація і методика

4. Завчасно переконатися в справності радіоточки (телевізора). При необхідності забезпечити їх ремонт (заміну), або інший варіант організації прослуховування (перегляду).

5. В призначений час провести шикування та перевірку особового складу; оголосити про мету і значення заходу, який проводиться, розмістити у встановленому місці та організувати прослуховування (перегляд) у відповідності з розробленим планом. По завершенню підвести підсумки.

6. Доцільно по можливості забезпечити магнітофонний (відео) запис передачі для її подальшого використання в роботі з особовим складом. Варіант запису передачі може бути також застосований в тих випадках, коли особовий склад по тим чи іншим причинам не може бути присутнім у визначений час на даному заході (з наступною його організацією в інший час у викладеному вище порядку).

 

 

Культурно – виховна і просвітницька робота – це діяльність, яка спрямована на формування у військовослужбовців високих якостей захисника Вітчизни, задоволення їх духовних потреб, відновлення моральних, психічних та фізичних сил, мобілізацію на виконання навчально – бойових завдань.

Проводиться в мирний і воєнний час. Основними напрямками цієї роботи є: національно – патріотична, військово – технічна та наукова пропаганда, військово – масова робота, бібліотечне обслуговування, художня самодіяльність, розвиток масового спорту, кіно – та радіо обслуговування особового складу, організація культурного відпочинку військовослужбовців і членів їх сімей. Активно використовуються такі форми: лекції, доповіді, бесіди, читацькі конференції, тематичні вечори, усні журнали, вечори запитань та відповідей, демонстрації кінофільмів, зустрічі з діячами науки, літератури і мистецтва, екскурсії, відвідування театрів і музеїв, культпоходи, концерти та багато інших.

В бойових умовах створюються похідні бібліотеки, в перервах між боями організуються кіносеанси, концерти професійних артистів та колективів художньої самодіяльності тощо.

 

Народознавча світлиця обладнується, утримується і експлуатується з метою створення сприятливих умов для повноцінного відпочинку особового складу, його психологічного розвантаження, відновлення фізичних і духовних сил, спілкування у вільний від служби час. Крім того доцільно за допомогою народознавчої світлиці вирішувати завдання розширення загальноосвітнього та культурного рівня воїнів, задоволення їх духовних запитів, розвитку самодіяльної творчості.

Виходячи з того, що народознавча світлиця є центром культурного відпочинку в підрозділі, порядок її функціонування встановлює відповідний командир, а безпосередньо відповідальність за організацію роботи несе заступник командиру підрозділу з виховної роботи. Начальник клубу частини зобов'язаний приймати участь в організації роботи народознавчих світлиць, надавати методичну допомогу в їх художньому оформленні.

Повноцінна методична робота народознавчих світлиць забезпечується громадською радою, яка обирається в кількості 5-7 осіб на загальних зборах підрозділу строком на один рік. Для організації праці ради обирається голова. До складу ради по можливості рекомендуються військовослужбовці, які володіють творчими навичками та художнім вкусом, активісти культурно-відпочинкової роботи (музиканти, художники, фотолюбителі, спорт організатори й ін.).

Рада народознавчої світлиці:

• Виконує художньо-декоративне оформлення народознавчої світлиці;
• Обладнує і забезпечує використання функціональних місць;
• Підтримує в робочому стані бібліотеку підрозділу, газети, журнали, табельні та додаткові технічні засоби виховання, музикальні інструменти, настільні ігри й інше культпросвітмайно;
• Постійно вдосконалює народознавчу світлицю з метою підвищення її комфортності;
• Підтримує чистоту й порядок в народознавчій світлиці та постійне її функціонування згідно прямого призначення.

Основне завдання ради народознавчої світлиці – забезпечення розумного відпочинку особового складу підрозділу у вечірній час, у вихідні (святкові) дні.

Рада під керівництвом командира, його заступників вивчає інтереси й запити особового складу, планує, організує і проводить різноманітні заходи інформаційно-виховної, культурно-художньої та спортивної роботи згідно ротному розкладу і розпорядку дня.

У встановлені години члени ради несуть чергування в народознавчій світлиці, спостерігають за порядком і разом з іншими активістами організують диспути, вікторини, виступи художньої самодіяльності, різноманітні ігри, спортивні та інші заходи.

Між членами ради розподіляються обов’язки, які охоплюють питання оформлення народознавчої світлиці, організації роботи художньої самодіяльності, спортивних секцій, пересувної бібліотеки, ведення підшивки газет тощо. Радою складається щомісячний план роботи.

План роботи ради народознавчої світлиці на лютий 2001 року. 

Дата Час Заходи Хто проводить

3. 02. 18. 00Колективне прослуховування радіо газети “Командир дякує за службу”. Член ради (в/ зван-ня, прізвище). 

6. 02. 20. 00Воєнно-історична вікторина “Бойовий шлях нашої частини в роки війни”. Заступник командира роти

9. 02. 20. 00Зустріч з учасником битви за визволення Києва полковником у відставці

Гуріненко К. С. Член ради

14. 02. 18. 00

 

20. 00Колективна читка книги І. Стаднюка “Війна”.

Початок змагання на першість роти по шахам. Член ради

23. 02. 18. 00Вечір відпочинку. Концерт колективу художньої самодіяльності. Заст. ком. роти,

Член ради

щоденно21. 00Перегляд УТН. Панорама. Члени ради по графіку

 

Голова ради народознавчої світлиці.

 

Для організації діяльності народознавчої світлиці підрозділу необхідно відповідне її художньо-декоративне оформлення, обладнання та оснащення.

Методика створення народознавчої світлиці передбачає низку послідовних етапів.

Перший етап. Вибір і огляд фахівцями приміщення, яке виділене під народознавчу світлицю, визначення необхідного об’єму ремонтних і будівельних робіт.

Повинно бути