Глобальна економіка

Наразі, ГУАМ переважною частиною європейського співтовариства визнана недієздатною. Так, ГУАМ діставало підтримку США, коли у влади були республіканці, а зараз демократи не вважають за доцільне загострення стосунків з Росією. США розширюватимуть співпрацю у рамках ГУАМ у подальшому, зокрема через реалізацію проектів забезпечення безпеки на кордонах.

ОЧЕС. 12 країн (Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Росія, Румунія, Сербія, Туреччина, Україна). Гол. мета – сприянні зміцненню миру, стабільності та довіри у регіоні, забезпеченні добробуту та процвітання народів країн Причорномор’я на шляху до нової європ. спільноти. Проблема:

•Україна опинилась осторонь перспективних проектів у рамках ОЧЕС, один із яких, газопровід ”Набукко”, покликаний на 40% розвантажити українську газотранспортну систему

•Ще в 2007 році було підписано план по створенню кільцевої високо пропускної автомагістралі, протяжністю у 7250км, яка б проходила через усі 12 членів ОЧЕС і яка б сполучала порти, транспортні термінали та аеропорти. Даний проект дістав назву «Чорноморське кільце». Проте не всі країни в однаковій мірі виграють від даного проекту. Так, зокрема, Росія не матиме великої вигоди від реалізації проекту автомагістралі, в той час як така країна. Через невизначеність у стратегії більшості країн та неврегульованість інтересів, дати реалізації проекту й досі невизначені

Під час інтеграції держави в систему світогосподарських зв’язків перед нею постає проблема суперечності між необхідністю, з одного боку, інтегруватись у світову економіку, а з другого – забезпечити гармонійний розвиток національної економіки, захист національних економічних інтересів, внутрішнього ринку і вітчизняного виробника.

Необхідність інтеграції національного промислового комплексу до світової промислової системи зумовлена тим, що національні товаровиробники матимуть широкі можливості вести конкурентну боротьбу з найкращими зарубіжними фірмами і, щоб перемагати в ній, змушені будуть обирати стратегію інноваційно-інвестиційного розвитку. В той же час, виробничій безпеці загрожує недостатній рівень фінансування науково-технічних робіт, що викликає похідні явища: відтік висококваліфікованих фахівців, недостатній розвиток інфраструктури науково-технічної діяльності, повільне оновлення продукції.

Рівень тынізації економіки є істотним індикатором стану економічної безпеки країни, але, водночас, цей показник вкрай негативно впливає на рівень її конкурентоспроможності. Перебуваючи на ”непрестижних” сходинках рейтингу корумпованості країн світу, Україна, маючи ”слабке місце” в економічній безпеці за рівнем тінізації, не може посідати провідні місця в рейтингах конкурентоспроможності країн. Так, за рейтингом країн по рівню корупції Transparency International 2010 Україна посіла 134 місце серед 178 країн.

В рейтингу між конкурентоспроможності 2011/2012 Україна посідає 82 місце.

Відкритість країни (зокрема, орієнтація на створення зони вільної торгівлі з ЄС) породжує як ряд переваг, так і проблем. Зокрема, зняття квот на продукцію металургії – позитив. Проте, конкуренція з дешевим китаєм. СГ нерентабельне, потрибує підтримки держави, а цей механізм обмежує СОТ.

На сучасному етапі світового розвитку забезпечення національної конкурентоспроможності будь-якої країни зазнає істотного впливу глобальної конкуренції. Однозначно позитивно або негативно оцінити такий вплив неможливо. Рушійною силою глобальної конкуренції є сприяння економічному розвитку країн, а руйнівною- провокування різкої диференціації країн за рівнем життя. Отже, глобальна

конкуренції, з одного боку, супроводжується формуванням нових умов і джерел розвитку, а з іншого – несе в собі чисельні виклики – технологічні, економічні, соціальні, цивілізаційні.

Негативний бік впливу глобальної конкуренції підсилюється ”вибухами” сучасних фін-ек криз, які набувають глобального характеру і можуть мати катастрофічно руйнівні наслідки. За таких умов ключовою складовою національної конкурентоспроможності кожної держави і, водночас, атрибутом як країн-лідерів світової цивілізації, так і країн, що розвиваються, виступає економічна безпека.

Роль ТНК: якщо ТНК для отримання глобальної конкурентоспроможності потрібно оптимально розмістити мобільні відтворні ресурси по всьому світу, тобто управляти всім відтворювальним ланцюжком (від фінансування до збуту готової продукції), грунтуючись на своїх технологічних превосходствах, то країна для отримання глобальної конкурентоспроможності повинна мати на своїй економічній території штаб-квартиру, що управляє цим відтворювальним ланцюжком.

Головною причиною глоб криз э нерозв’язувана суперечність між виробничо-господарською діяльністю і обмеженими природними ресурсами.

Серед основ прогнозування глоб криз варто виділити феномен циклічності. Всі дослідження циклічних коливань господ системи, а отже і всі наукові висновки були зроблені низкою вчених в період з ХІХ по ХХ сторіччя. Саме цей період характеризується одним цивілізаційним укладом розвитку, а саме як “Індустріальна цивілізація”. Проте проблему управління кризами створює той факт, що на передній план все більше виступає так зване “інформаційне виробництво” або “постіндустріальне виробництво”, де темпи оновлення основних фондів, а саме інформаційних ресурсів, людського інтелекту, засобів обробки інформації надзвичайно швидкі. Це неминуче накладає свій відбиток на теорію економічних циклів. Очевидним стає припущення щодо утворення нової циклічної архітектури під впливом сучасних тенденцій світового розвитку.

Криза знищує більшість найбільш слабких і найменш ефективних організацій. Всюди криза викликає тенденцію відкинути застарілі способи виробництва, застарілі форми організації підприємств на користь більш сучасних способів і форм господарювання. Однак і окремі економіки, що суттєво страждають від кризи, далеко не всі бувають із числа технічно і економічно більш слабких або гірше організованих: загальне падіння зачіпає немало і передових підприємств. В цьому і вбачається відносний характер будь-якої кризи,