який не завжди означав вир-во, але вони були сер за розміром, об’єднувались в держави, виявили більшу живучість) => Персидська імперія, яка покорила Вавилонську, але потім її покорила Грецька, бо поліси сильніші. Г. Терборн виділяє в історії принаймні шість хвиль глобалізації. Г. системоутворюючими одиницями завжди виступали потужні держ утворення, які концентрували навколо себе владу. Другий сучасний підхід виник, тому що архаїсти зазнали поразки і були піддані критиці, адже вони намагались реконструювати глобалізацію в минулому, використовуючи сучасні інструменти. В основі – якісні зміни, які були викликані де матеріалізацією обміну, зміною тов-гр відносин на гр. -вал відносини, автоматизацією вир-ва. Третя конц протоглобалістів – виділяють 2 етапи Г: перший етап-протоглобалізація-сер19-поч 1939р – світ вступив до активної фази взаємного наближення на основі активізації торгів, інвестиційних, трудових відносин. Другий етап поч. з 1970р на основі інформаційної, телекомунікаційної і цифрової технології. Саме тоді сформувалась доктрина вашингтонського консенсусу. Четверта конц Г, як позачасової властивості, що притаманна світовому суспільству (Едуард Азраянц). Г супроводжується 2 тенденціями: інтеграцією та дезінтеграцію. Інтегр може бути представлена регіоналізацією, імперіоналізацією, націоналізацією і етносоціалізацією. Дезінтеграція представлена етносом-єю, диссоціацієюєю, реставрацією, асомізацією і міграцією. Г є метою історичного процесу, інтеграція і дезінтеграція – тенденціями, що визначають динаміку Г., інтернаціоналізм – сучасний етап Г.
59. Проблема державної економічної і політичної безпеки в умовах глобалізації.
Глобалізація дійшла до кожної країни і має як і позитивний вплив, так і негативний. Загозою глобалізації є загроза політичній та економічній безпечі держави. І це пов’язано не лише з інтегруванням економік, їх взаємопроникненню та взаємовпливом, а й із роллю держави у такій глобальній системі. Глобалізація економіки вносить істотні поправки в процес пошуку оптимального механізму її регулювання, оскільки держава як управлінська підсистема зіткнулося з принципово новою парадигмою.
По-перше, держава дедалі більше втрачає можливість ефективно використовувати такі традиційні важелі макроекономічного регулювання, як імпортні бар’єри та експортні субсидії, курс національної валюти і ставка рефінансування центрального банку.
По-друге, деякі економічні процеси, особливо у валютно-кредитній сфері, набули глобального характеру і не підпадають під регулюючий вплив держави. Для цієї мети необхідні узгоджений вплив і заходи багатьох країн і глобальних організацій (МВФ, Світовий банк, СОТ). Таким чином, національна держава поступово втрачає можливість здійснювати абсолютний контроль на власному економічному просторі.
По-третє, вперше в історії державний суверенітет втрачає власний докорінний зміст. Проте вже на ранніх стадіях інтернаціоналізації економіки держави змушені були вступати одна з другою у договірні відносини і брати на себе різноманітні обов’язки, які неминуче в тій чи іншій мірі обмежували свободу дій національних урядів, тобто де-факто звужували державний суверенітет. І чим різноманітнішою й інтенсивнішою стає господарська, політична, науково-технічна і культурна взаємодії різних країн, тим більше зростає розрив між державним суверенітетом де-юре і його суверенітетом де-факто.
По-четверте, головним результатом XX століття і всього розвитку цивілізації за увесь час її існування стало становлення техносфери як штучного середовища життєдіяльності людини. Її специфіка – не просто надзвичайно високий рівень розвитку технологій і техніки, матеріального виробництва, науки, озброєнь, не просто обумовлені всім цим рівень і якість життя населення, які створили техносферу держав.
60. Проблема ефективності регіональних економічних блоків.
В другій половині XX в. виникають регіональні економічні блоки промислово розвинутих країн, що вступили на шлях створення інтеграційних угрупувань – ЄС, ЕАСТ, останнім часом Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА). Державі, що розвиваються, створюють свої економічні об’єднання. Напріклад, у 1975 р. створена ЛАЄС – Латіноамеріканська економічна система, регіональна економічна організація країн Латинської Америки і басейну Карібського моря, членами якої є 26 держав регіону. У 1967 р. із метою розвитку взаємних економічних і соціальних зв’язків утворена АСЕАН – асоціація держав Південно-Східної Азії. Її членами є Бруней, Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд і Філіппіни. Інтеграційні об’єднання виникають і в інших регіонах світу.
Між учасниками інтеграційних угруповань поступово ліквідуються всі торгово-економічні перешкоди, але проте стосовно третіх країн відбувається уніфікація мита та іншого роду перешкод. Ці заходь являють собою новий тип монополізації світового капіталістичного ринку. Економічною основою таких блоків є об’єктивне наростаюче прагнення підвищити ефективність у різноманітних секторах світового господарства. Результатом цієї тенденції стала подальша інтернаціоналізація виробництва.
СНД -переживає глибоку ідеолог та інституціон. кризу. В основі її – протиріччя між, з одного боку, прагненням певних сил РФ надати їй домінуючу роль на пострад. просторі в усіх сферах відносин та, з другого, – спрямованістю інших країн на розвиток передусім ек співроб на рівноправних засадах. Поглиблення цього протиріччя – започаткування РФ стратегії різнорівневої інтеграції держав СНД, статуту якого Укр не підписала.
ГУАМ. Спільні ек інтереси – транспортування прикаспійських енергоносіїв та прокладання нових транзитних маршрутів через Кавказький регіон. Відкриття, розробка та прокладання транспортних комунікацій з нафтогазових родовищ в Азербайджані, Туркменистані, Казахстані перетворюють закавказький причорноморський регіон у надзвичайно привабливий.
- розвиток інвест діяльності між державами ГУАМ, створення СП по переробці с/г продукції, в галузі машиноб, енергетики і транспорту.
- проблеми безпеки і стабільності в регіоні.
Із діяльності України в ГУАМ, варто відзначити, що ще у 2006 році Україна виступала з ініціативою створити миротворчий підрозділ ГУАМ. Але ідея не була реалізована. Проте, я вважаю, що створення миротворчого підрозділу ГУАМ могло
+3 8(066) 185-39-18
f