Глобальна економіка

Предмет:

Економіка

Тип роботи:

Інше

К-сть сторінок:

144

Мова:

Українська

Оцінка:

більше України, що пішла шляхом утвердження самостійності та нац ідентичності, має стати міжн конкурентоспроможність як можливість реалізації конкур переваг на внутр та зовн ринках. Забезпечення конкур-ті промислі У в ХХІ ст. пов’язане з вирішенням ряду стратег завдань, спрямованих на реал-ю її факторних переваг, інфрастр-ного, наукового, іннов-ного та мат-ресурсного потенціалу. Розв’язання поставлених завдань значною мірою залежить від того, наскільки еф-но нац пром. -сть буде впроваджувати пріоритетні наук-техн досягнення та інноваційні розробки, орієнтуватися на світ досвід викор конкур переваг. Зрост сили впливу глобалізац процесів на економіки всіх без винятку країн породжує бурхливі дискусії навколо можливих змін умов в-ицтв, активності рег-ня д-ті підприємств державою, територіального розміщення галузей, с-р виробн суб´єктів, варіантів проведення процесів ресурсозабезпечення і т. д. Все більшого значення набуває розробл комплексної стратегії трансформац, перш за все, пром. -ті, оскільки вона є «локомотивом» розвитку всієї економіки. Очевидним залишається той факт, що за умов збереж наявної структури вир-ва та тенденцій останній років, які не хар-ся покращенням пок-ків щодо запровадж вдоск-них техн, що передбачає «нова економіка», зниж енергоємності та значної частки продукції сировинних галузей пром-сті, а не наукоємної та високотехнол в стр-рі експорту, ек-ка будь-якої країни, зокрема У, буде не взмозі досягти пок-ків розв-ку рівня більшості європ країн.

47. Об’єкти і суб’єкти глобальної системи економічного регулювання.

Глобальна система економічного регулювання- це засіб протидії світовим ек кризам та механізм забезпечення гармонійного ек розвитку.

Об’єкти регулювання регулювання:

а) торговельна політика;

б) міжнародні валютні відносини;

в) міжнародний економічний розвиток;

г) діяльність ТНК;

д) міжнародне співробітництво.

1. Регулювання торговельної політики: розроблення торговельної політики на основі систематичного аналізу з урахуванням місця країни в конкурентному середовищі та наслідків її входження у глобальну економіку. На сьогоднішній день усе більше недискримінаційна торговельна політика замінюється одно- або двосторонніми дискримінац угодами. Держави ігнорують СОТ та її фундаментальний принцип недискримінації. Усе частіше порушується режим найбільшого сприяння нації. Необх розробляти глибші форми регіональних домовленостей, які передбачають проведення єдиної політики країнами-учасницями і спільну систему регулювання + регулювання засобів лібералізації торгівлі між учасниками.

2. Регулювання міжнародних валютних відносин. Бреттон-Вудська конференція (МВФ) запровадила новий міжнар валютний порядок регулювання міжнар віл відносин. Питання регулювання: якими мають бути режим валютних курсів, розміри офіційної міжнар ліквідності та відповідальність країн з дефіцитом або надлишком платіжного балансу.

3. Регулювання міжнародного розвитку. Щоб передбачити ефективні економічні заходи для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності країн, необхідна підтримка 4ох визначальних секторів економіки: експортоорієнтованого сектора промисловості, с/г сектора, інформац сфери та соціальної сфери.

Найважливіший обов’язок, який необхідно покласти на регулівний наднаціональний

орган – допомогти країнам, що розвив, у здійсненні відповідної бюджетної, валютної політики і політики валютних курсів + Програми з фінансування структурної перебудови і підтримки реформ. Значна проблема у сфері регулювання – відкритість кордонів і загроза територіальній владі.

4. Регулювання діяльності ТНК. Стратегія транснаціональних компаній визначається рівнем координованості національної політики з глобальною у сферах оподаткування, валютного контролю, митних тарифів тощо. Регулювання діяльності транснаціональних компаній необхідне для обмеження уникнення оподаткування, гармонізації будь-яких пільг урядів-реципієнтів для залучення іноземних інвестицій, контролю за умовами передання технологій.

5. Регулювання міжнародного співробітництва – діє на рівні координації співробітництва між націями, особливо для розробки та впровадження їх макроек політики щодо міжнар конкурентоспроможності. Глибина співроб може коливатися від обміну інформацією та консультацій до координації політичних рішень між країнами.

ОСНОВНІ СУБЄКТИ: найбільш впливові наднаціон регулятивні інститути – МВФ, СОТ, ООН, Світовий банк, що були створені винятково з метою глоб регулювання та управління св соц-ек розвитком. Проте зараз вони знаходяться під суцільним впливом найбільших суб’єктів міжнар відносин і не в змозі ефект регулювати відповідні процеси глобальної ек системи та давати адекватні відповіді на виклики глобалізації, які передбачають подолання соціально-економічної нерівності в загальносв масштабі. Ріш, що приймаються органами глоб регулюв, найчастіше призводять до посил диспаритетного соц-ек розвитку людства та поглиблення дисфункціональності глоб ек системи.

48. ООН і нові пріоритети світового розвитку. Проблема трансформації і механізму функціонування.

Феномен глобалізації виходить за суто економічні межі та охоплює практично всі сфери суспільної діяльності. Функціонування системи міжнародної економіки в умовах поглиблення процесу глобалізації характеризується, з одного боку, неоднорідністю темпів розвитку та потенціалу країн світу, а з іншого, зростанням взаємозалежність та взаємопроникнення, що може стати джерелом ризиків для економічної безпеки держави.

Глобалізація проявляється зокрема в підсиленні ролі наднаціональних та транснаціональних структур, які є учасниками системи міжнародних відносин: ООН, регіональні інтеграційні угрупування, СОТ, ТНК, а також в підвищенні пріоритету прав та свобод людини, універсалізації норм й соціальних стандартів.

Глобальних масштабів набуває розповсюдження інформаційних технологій, комунікаційних та транспортних мереж, потоків капіталу, міграції робочої сили. За рахунок використання системи електронної передачі інформації, новітніх форм й видів торгівлі та здійснення фінансових послуг, а також впливу факторів поширення глобалізації, за останнє десятиріччя як свідчать дані ЮНКТАД – Конференції ООН з торгівлі та розвитку, прямі закордонні інвестиції зросли в тричі, міжнародна торгівля в три з половиною рази, а обсяги фінансових послуг майже в чотири рази. Це дозволяє акумулювати ресурси у перспективні напрямки на міжнародному рівні. У глобальній інформаційній економіці більшого значення набувають